ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ
Відійшов у засвіти Юрій Огородник, Воїн Світла, Захисник України, вихованець Червоноградського НВК «Спеціалізована школа І-ІІ ступенів – колегіум» № 3.
Юра відрізнявся серед однолітків добротою, увагою, старанністю. Його великі допитливі очі вбирали в себе найкраще, вони світилися розумом, жагою пізнання, цікавістю, любов’ю, прагненням знань.
Загострене почуття справедливості, високої духовності, людяності покликало його стати на захист рідної України в часи страшної російської агресії. Він ні на мить не вагався у прийнятті доленосного рішення. Юнак не ховався за чужими спинами, ніколи не перекладав своєї роботи на інших, чужий біль сприймав як власний. Про таких кажуть: на них тримається Україна.
Пишаємося Юрієм Огородником, безмежно вдячні за подвиг.
Низько схиляємо голови перед Воїном, Захисником, прекрасною людиною.
Щирі співчуття рідним і близьким! Вічна пам'ять і слава Герою!
Завжди пам'ятатимемо:
Дуже боляче і прикро, коли відходять у вічність близькі нам люди. А надто боляче, коли цей світ покидають молоді, сильні, відважні Герої. Одним з тих, хто буде оберігати наш спокій з небес є мій учень Юра Огородник.
Маленький, біловолосий, з великими очками хлопчик. Таким я його побачила вперше. Зараз цей хлопчик – наш герой. У моїх спогадах запам’ятався скромним, вихованим, відповідальним учнем. Він завжди був уважним до своїх товаришів, готовим повсякчас прийти на допомогу однокласникам.
Спомин про тебе, як про чуйну , добру, світлу людину залишиться в моєму серці.
Світла і вічна пам’ять Герою.
Герої не вмирають.
Лозинська Марія Іванівна, перша вчителька
Юра… Коли почула про його загибель зразу згадала Юрині очі – уважний, розумний, допитливий погляд.
Юра вчився з нами до кінця дев’ятого класу, потім – професійне училище і робота на шахті «Степова».
Бачила його декілька разів з дівчиною, у грудні освідчився їй, збирались одружитись.
Добрий, лагідний, істинний джентльмен. Так класно грав у футбол! І друзів мав щирих і справжніх! Тому що і сам таким був! Як страшно, що вже в минулому часі!
Так було багато планів на майбутнє.
Люблячий син, брат, внук, наречений.
Не віриться….
Вічна пам’ять!
Царство Небесне!
Кузовкіна Ірина Михайлівна, класний керівник
