РЕЖИМ ДНЯ ДИТИНИ 5-10 РОКІВ

Приблизний розпорядок дня дитини в 3 роки
7:30 - пробудження, ранковий туалет
8:00 - сніданок
8:30 - 9:30 - заняття, ігри, гімнастика
10:00 - другий сніданок
10: 30-12: 30 - прогулянка
12:30 - обід
13: 00-15: 00 - денний сон
15:30 - полуденок
16: 00-16: 30 - ігри, заняття
16: 30-18: 00 - прогулянка
18:30 - вечеря
19: 00- 20:00 - спокійні ігри, заняття
20:00 - підготовка до сну, купання
20:30 - нічний сон

Наступний найважливіший рубіж життя дитини - вступ до школи. Розпорядок дня першокласника безпосередньо залежить від шкільного розпорядку і розкладу додаткових занять: більшість школярів відвідують творчі гуртки та спортивні секції. Важливо стежити за тим, щоб дитина висипався; проводив достатньо часу на свіжому повітрі; виконував домашні завдання не "проти ночі», а завчасно; встигав не тільки вчитися, а й грати, і приділяти час хобі і улюбленим заняттям.

Приблизний розпорядок дня дитини в 7 років
7: 00- підйом, зарядка, сніданок, дорога до школи
8: 00-12: 00 - заняття в школі
13.00 - обід, відпочинок, вільний час
14: 00-15: 00 - виконання домашнього завдання
15:30 - полуденок
16: 00-18: 00 - прогулянка, відвідування спортивних секцій
19.00 - вечеря
19: 30-20: 00 - ігри, і вільний час
20: 00-20: 30 - підготовка до сну, водні процедури
20: 30-21: 00 - читання на ніч
21:00 - сон

Джерело: https://mamaluk.ua/rezhim-dnya-ditini-v-riznomu-vitsi-potriben-chi-ni/

Луцик М. В., сестра медична старша

 

ІМУНІЗАЦІЯ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ COVID-19

Згідно із рекомендаціями ВООЗ, будь-які переривання рутинної (планової — відповідно до національного календаря щеплень) імунізації, навіть на короткий період, призведуть до підвищення ймовірності спалахів вакцинокерованих інфекцій або зростання кількості випадків захворювань, яким можна запобігти шляхом вакцинації. Це буде додатковим навантаженням на системи охорони здоров’я у країнах, які вже й так перевантажені через пандемію COVID-19.

Національне законодавство також не змінює процеси рутинної вакцинації. Згідно із новими змінами у національному календарі щеплень, під час карантинних заходів не заборонено профілактичні вакцинації.

Карантин не скасовує рутинної вакцинації. У пріоритеті є первинні вакцинальні комплекси. Зокрема, це вакцинація від кору, краснухи, поліомієліту, дифтерії, кашлюку та правця, особливо серед дітей першого року життя.

Новонароджених у пологових будинках необхідно продовжувати вакцинувати згідно із національним календарем профілактичних щеплень.

Продовжується імунізація рекомендованими вакцинами, серед осіб з груп ризику: вакцинація за станом здоров’я, зокрема від сезонного грипу.

Слід детально пояснювати населенню та медпрацівникам доцільність імунізації під час пандемії COVID-19, ризики поширення вакцинокерованих інфекцій у цей період і переваги вакцинації. Під час попереднього спалаху кору близько 70% людей, що захворіли на кір, були госпіталізовані з енцефалітом і пневмонією до інфекційних лікарень чи, зокрема, відділень інтенсивної терапії. Деякі з них потребували вентиляційної підтримки.

Зменшення ризику передавання SARS-CoV-2 під час вакцинації

Під час рутинної, екстреної та вакцинації за епідпоказаннями необхідно дотримуватися вимог інфекційного контролю. Це визначено національними настановами та чинним законодавством у сфері попередження інфекцій.

Згідно з вимогами щодо профілактики інфекцій та заходів з інфекційного контролю в закладах охорони здоров’я, під час вакцинації в умовах пандемії COVID-19 потрібно:

• використовувати всі можливі доступні засоби зв’язку, щоб інформувати населення про правила вакцинації в умовах пандемії CОVID-19;

• на період карантинних обмежень рутинну вакцинацію людей з ознаками ГРВІ не здійснювати до моменту одужання;

• розглянути можливість поєднання вакцинації з плановим патронажним оглядом;

• навчити основний та резервний персонал попередженню зараження SARS-CoV-2 під час візиту до медичного закладу та вакцинації, у разі залучення резервного персоналу до вакцинації необхідна спеціальна підготовка щодо правил організації і техніки щеплень;

• оцінити ризик імовірного зараження медпрацівників, які контактували з хворими на COVID-19;

• уникати створення черг, скупчення в кімнатах очікування, заздалегідь планувати графік консультаційних прийомів та вакцинації і розмежовувати потоки пацієнтів (організувати окремі входи або визначити години для рутинної вакцинації);

• виділити добре вентильовані приміщення та забезпечити дотримання соціальної дистанції не менше 1,5-2 м щодо інших людей (або тих, хто з дітьми), які очікують на вакцинацію; також слід контролювати кількість осіб для уникнення скупчення понад 10 людей в одному приміщенні;

• забезпечити дотримання гігієни рук, наявність дезінфекторів із вмістом спирту не менше 60%, використання ЗІЗ.

Інформуйте щодо важливості вакцинації проти грипу та пневмококової інфекції.

Рутинну вакцинацію людей, що перебували на самоізоляції через COVID-19 і контактних осіб, треба здійснювати після закінчення періоду самоізоляції у разі відсутності симптомів респіраторної інфекції.

Вакцинувати людей, що мали лабораторно підтверджений випадок COVID-19, можна після одужання (відповідно до прийнятого визначення).

Необхідно передбачити ризик випадкових несприятливих подій після імунізації через поширення SARS-CoV-2, що співпадає з вакцинацією.

За всіма вакцинованими треба спостерігати протягом терміну, визначеного інструкцією про застосування відповідної вакцини, або, якщо термін не зазначено — 30 хвилин. У випадку погіршення стану здоров’я необхідно зв’язатися з лікарем.

ДЖЕРЕЛО: https://www.phc.org.ua/news/imunizaciya-v-umovakh-pandemii-covid-19

 

ЯК ПІДТРИМАТИ ДИТИНУ В ЛІКАРНІ

• Розкажіть про лікарню й процедури зрозумілою дитині мовою: «Ми тут тричі поспим і додому»

• Розкажіть свій дитячий досвід: «Коли я була маленька, я теж лежала в лікарні і боялася уколів»

• Що більше творчості, то швидше одужання: «Зараз ми зліпимо мікроба і проженемо його!»

• Намагайтеся розвеселити дитину: «А давай зробимо з ковдри хатинку, ніби ми в лісі»

• Приймайте будь-які емоції дитини: «Я розумію, тобі зараз сумно…»

• Турбуйтеся про себе, щоб мати сили для дитини.

• Не карайте і не соромте дитину – в лікарні вона потребує підтримки. Ніколи не погрожуйте втратою любові.

• Шукайте позитивні стимули: «Ти ковтнеш пігулку, а я куплю тобі динозавра»

• Виховуйте довіру до лікаря: «Це наш лікар, він допоможе одужати». Не критикуйте лікаря при дитині. Не лякайте дитину лікарем чи уколами.

Інформація на основі книги Анни Бикової «Секрети спокою «лінивої мами»»

Луцик М. В., сестра медична старша

Рекомендації для батьків:

Ось кілька важливих кроків, щоб захистити себе і інших від зараження респіраторними вірусами:

1.      Тримати дітей вдома, якщо вони захворіли (це стосується лише легких

форм захворювання, при погіршенні стану обов’язково зверніться до свого сімейного лікаря).

Чому це важливо?

 Дітям потрібен відпочинок, щоб одужати. Без достатнього відпочинку вашій дитині може знадобитися більше часу, щоб відчути себе краще. Людям з ослабленою імунною системою часто потрібно ще більше часу, щоб відновитися.

2.      Тримати хворих і здорових дітей окремо.

 Уникати контакту із особами з проявами респіраторного захворювання, тримайтеся на відстані не менше 1-2 м від хворих людей.

 Шукати альтернативні способи участі дітей в зборах, наприклад дивитися їх по телевізору або в Інтернеті, щоб вони могли уникнути особистого контакту. Це особливо важливо для дітей з високим ризиком ускладнень грипу.

Чому це важливо?

Краплі, що містять вірус грипу, можуть переміщатися не менше  ніж  на 1-2 м, тому залишаючись на такій відстані від хворих людей, можна знизити ймовірність того, що ваша дитина захворіє.

3.      Навчіть своїх дітей завжди прикривати рот під час кашлю і чхання.

 Переконайтеся, що ваші діти прикривають ніс і рот серветкою, коли вони кашляють або чхають. Попросіть їх викинути використану серветку і негайно вимити руки.

Чому це важливо?

Прикривання носа і рота під час кашлю і чхання серветкою допомагає запобігти поширенню вірусу грипу через повітря і на ваших руках.

4.      Навчіть дітей правильно мити руки.

 Переконайтеся, що ваші діти ретельно і часто миють руки з милом і водою.

 Якщо мило і вода недоступні, дайте їм дезінфікуючий засіб для рук з вмістом спирту не менше 60% для очищення рук.

 Навчіть їх, як важливо мити руки, перш ніж торкатися очей носа або рота. Чому це важливо?

Миття рук знижує кількість респіраторних вірусів, які можуть поширюватися, коли ви торкаєтеся рук інших людей або торкаєтеся поверхонь і предметів, таких як столи і дверні ручки.

5.      Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаєтеся.

Очищуйте поверхні та предмети, до яких часто торкаються, такі як іграшки, столи, дверні ручки, поручні, клавіатури комп'ютера, телефони і іграшки.

Чи видаляє мило і вода при очищенні респіраторні віруси, включаючи SARS-CoV-2? Так, застосування мила і води дозволяє ефективно очистити поверхні. Ви також можете використовувати спиртовмісні та хлорвмісні дезінфікуючі засоби. Завжди дотримуйтесь інструкцій з використання дезінфікуючих засобів, на етикетці продукту.

            Чому це важливо?

Точний термін виживання вірусу SARS-CoV-2 на сьогодні не відомий, проте очищення поверхонь і об'єктів, до яких часто торкаються, знижує кількість вірусів, які можуть поширюватися під час дотику до зараженої поверхні, а потім до ваших очей, носа або рота.

6.      Бути готовим і поінформованим.

 Будьте в курсі епідемічної ситуації із респіраторних захворювань, використовуючи офіційні джерела:

 -офіційний  сайт ВООЗhttps://www.who.int/emergencies/diseases/novelcoronavirus-201Q.

 - офіційний сайт ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України» https://phc.org.ua/

 Будьте в курсі політики відвідуваності навчального закладу.

 Знайте політику вашого роботодавця щодо відпустки через хворобу.

Чому це важливо?

Знання запобіжних заходів і способів отримання достовірної інформації допоможе вам скласти план захисту себе, своїх дітей та інших осіб. 

Луцик М. В., сестра медична старша

 

Правильна постава: що необхідно знати батькам і педагогам

 

            Ми часто чуємо, як дорослі звертаються до дітей: «Не горбся! Не згинайся! Не сутулься! Вирівняйся! Не волочи ноги! Ти зігнувся, як старий дід!..», їхнє хвилювання зрозуміле, адже правильна постава — запорука краси і здоров'я. Як же запобігти порушенням постави у дітей?

            Легка хода, струнка, пряма постава прикрашає людину. Недаремно трунку дівчину порівнюють з берізкою, а юнака — з кипарисом. Навіть невисока людина здається вищою, якщо у неї пряма постава.

            Людина, яка «волочить» ноги і ходить із зігнутою спиною, справляє не дуже приємне враження про себе, навіть якщо має гарне обличчя і відверту усмішку. Натомість легка хода і струнка фігура можуть компенсувати недоліки не дуже гарних рис обличчя і на під­свідомому рівні викликати симпатію до людини.

            Функції постави

            За визначенням учених постава — це звичне положення тіла людини у спокої та під час руху. Формується постава, починаючи з раннього віку, в процесі розвитку, росту і виховання дитини. Пра­вильна постава робить фігуру людини красивою і сприяє нормально­му функціонуванню рухового апарату та всього організму людини в цілому. Тому необхідність формування правильної постави є не ли­ше естетичною, а й медичною вимогою.

            Постава виконує дуже важливі для життєдіяльності людини функції:

•утримує кістки і суглоби у правильному положенні, оптимізуючи роботу м'язів;

•дає змогу знизити надмірне стирання суглобних повер­хонь;

•зменшує навантаження на зв'язки, що підтримують суглоби хребта;

•запобігає фіксації хребта у неправиль­ному положенні;

•запобігає втомі, оскільки м'язи працю­ють ефективніше, даючи змогу орга­нізму витрачати менше енергії;

•сприяє поліпшенню зовнішнього ви­гляду.

            Показники правильної постави:

- вигини хребта виражені помірно

- лопатки розташовані симметрично

- плечі перебувають на одному рівні живіт підтягнутий

- ноги прямі м'язи добре розвинені хода легка

            Порушення постави можуть призвести до патологічних змін у хребті й інших суглобах, погіршення діяльності органів кровообі­гу, дихання, травлення, до зниження зору, головного болю тощо. Акушери-гінекологи звертають особливу увагу на важливість пра­вильної постави для дівчаток, наголошуючи, що сутулість — це не ли­ше естетичний дефект, вона призводить до порушень розвитку вну­трішніх органів, а отже небезпечна для майбутньої матері.

            Чинники, що впливають на поставу

Є багато чинників, що негативно впливають на поставу. Зміни у скелеті можуть бути вродженими або набутими, зокрема у резуль­таті перенесеногозахворювання. Скажімо, існує взаємозв'язок між зниженням слуху на одне вухо і поганою поставою. Людина, бажаю­чи краще чути, весь час нахиляє голо­ву в бік того, хто говорить. Це входить у звичку і з часом призводить до пору­шення постави.

            На формування постави можуть впливати і деякі особистісні риси. Ду­же часто невпевнену в собі дитину із заниженою самооцінкою можна помі­тити за неправильною поставою. Адже діти, які комплексують з приводу своєї зовнішності, намагаються бути менш помітними, тому голову понуро опус­кають униз, а плечі зводять уперед. У таких дітей поступово розвивається кособокість, сутулість, грудна клітка ро­биться вузькою і плоскою, кути лопаток відходять від хребта, набираючи вигля­ду крилець, живіт подається вперед. Це призводить до того, що рухливість грудної клітки зменшується, дихання стає менш глибоким, знижу­ється життєва ємність легень, самопочуття погіршується, дитина швидше стомлюється. Поява цих симптомів негативно впливає на са­мооцінку дитини, яка занижується ще більше.

            Рекомендації батькам щодо правильної постави у дітей

            Ми багато чуємо про правильну поставу, про те, наскільки важ­ливо стежити за нею, як це гарно і корисно. Що ж потрібно робити для її підтримання у гарній формі? Як навчити дітей піклуватися про свою спину?

            Для цього ми рекомендуємо батькам і педагогам:

• своїм прикладом постійно показувати дитині, як потрібно правильно ходити і стояти;

• слідкувати за тим, чи правильно дитина ходить:

•великий палець ноги має бути направлений уперед;

•внутрішні поверхні стоп під час ходьби мають перебува­ти близько одна від одної, а коліна не повинні стикатися;

•руки не повинні «бовтатися» із боку в бік, права рука має рухатися вперед одночасно з лівою ногою, а ліва рука — з правою ногою;

• постійно слідкувати за поставою дитини в положенні сидя­чи — спина дитини менше стомлюватиметься, якщо вона опиратиметься на спинку стільця, а ноги стоятимуть на підлозі або на підставці усією стопою;

• залучати дитину до фізичної культури, спорту, забезпечу­вати різні навантаження на м'язи з метою їх тренування, адже слабкі м'язи погано утримують скелет.

• забезпечити дитині повноцінне харчування, яке сприяти­ме нормальному розвитку мускулатури і скелета дитини, яка росте;

• враховувати, що на формування постави впливають звич­ки повсякденного життя — манера стояти, ходити, сидіти за обіднім столом, під час перегляду телевізійних передач, тому потрібно попереджати формування звичок, які мо­жуть згубно вплинути на поставу;

• слідкувати, щоб дитина носила сумку чи портфель то на правому, то на лівому плечі. Це попередить викривлення хребта, плечі будуть рівними, постава — правильною

Джерело:

В. Євмінов, І. Куделя // Вихователь-методист дошкільного закладу – 2010 - № 7

 

Луцик М. В., сестра медична старша

 

 

ЧИ ПОТРІБНО РОБИТИ ДИТИНІ ЩЕПЛЕННЯ

 

            Всі ми з дитинства знаємо про щеплення. У сучасному суспільстві вакцинація - загальноприйнята процедура. Але багато молоді батьки, готуючись до появи власної дитини, починають замислюватися, а чи потрібно робити щеплення дітям? Батьки починають шукати інформацію в Інтернеті і натикаються на дві протилежні думки про щеплення для дітей - за і проти. Спробуємо розібратися, чи шкодить вакцинація малюкам.

            Одні фахівці стверджують, що щеплення робити необхідно, інші ж запекло відстоюють свою думку про їх шкідливість. Звичайно, правда в цьому випадку у кожного своя, але приймати рішення про вакцинацію дитини повинні батьки, оскільки саме вони несуть відповідальність за життя і здоров'я своєї дитини, а не педіатр, який наполягає на щепленнях, або сусідська матуся, яка від них відмовляє, оскільки у її дитини були серйозні ускладнення.

 

Чи потрібно робити щеплення дітям - думка ЗА

Чи потрібно робити щеплення дітям - думка ПРОТИ

Від спалахів епідемій ми, на жаль, не застраховані. У чому сенс щеплень? Думка про те, що зроблене щеплення на 100% захистить вашого малюка від інфекційних захворювань, помилкова. Але те, що вона значно знижує ризик виникнення цих захворювань - незаперечний факт. Не варто недооцінювати захисні властивості щеплень для немовлят. Чим дитина молодша, тим слабкіша її імунна система. Навіть якщо малюк захворіє, щеплення, зроблена раніше, допоможе захворюванню пройти в більш легкій формі, без тяжких наслідків. Масштабна вакцинація допомагає уникнути національних епідемій, вважають лікарі. Деякі батьки відмовляються від дитячих щеплень, і вони мають на це право, але таких небагато - всього 8%, а 92% населення в країні прищеплюється.

Люди (фахівці і нефахівці), які виступають ПРОТИ щеплень, оперують різними чинниками. По-перше, щеплення з точки зору розвитку поствакцинальних ускладнень несуть у собі велику небезпеку. По-друге, ледь народженому немовляті, якому щеплення, по суті, поки не потрібні, ставлять безліч вакцин, включаючи злісну вакцину БЦЖ (її навіть називають вакциною-вбивцею), що теж дуже небезпечно. По-третє, сучасні щеплення не виправдовують надій про захист від хвороб, які суспільство на них покладає. По-четверте, медики дуже перебільшують небезпеку хвороб, від яких щеплять дітей.

 

            Так чи робити щеплення дітям?

            Тема щеплень актуальна і гідна детального обговорення. Необхідно вирішувати організаційні проблеми, розробити способи профілактики ускладнень, домогтися дотримання техніки та правил вакцинації, прагнути до індивідуального підходу в процесі прищеплення дитини.

            Незалежні експерти рекомендують батькам ознайомитися з вакцинами, а також з можливими ризиками та ускладненнями, які можливі після будь-якого щеплення. Слід знати про протипоказання до вакцинації. Не полінуйтеся проконсультуватися з декількома лікарями, якщо ви знаєте, що ваша дитина входить до «групи ризику». І звичайно, потрібно правильно готувати дитину до щеплення.

 

Джерело:

- https://krasuni.in.ua/dityache-zdorovya/1410-chi-potrbno-robiti-shheplennya-dtyam.html

 

 

Луцик М. В., сестра медична старша

 

Режим дня дитини дошкільного віку

            Важлива умова розвитку малюка – це організація режиму, який відповідає її віку. Режим є розподіл різної діяльності дитини рівномірно протягом доби.

            Оптимальний режим – важлива умова для збереження здоров’я малюка, основа його життя. Його особливості будуть відрізнятися в міру дорослішання дитини. Важливо зробити так, щоб режим дня, передбачений в дитячому садку, збігався з домашнім, оскільки в дошкільному віці закладається фундамент фізичного і психічного здоров’я.

            Правильна організація режиму грає величезну роль в попередженні захворювань.

            Режим можна вважати правильним в тому випадку, якщо в ньому передбачено час на виконання основних видів діяльності, в результаті чого малюкові забезпечується:

            • Хороша працездатність;

            • Відсутність перевтоми;

            • Підвищення опірності організму.

            Прийоми їжі:

            Всі дошкільнята потребують 5-разового прийому їжі:

            1. Сніданок;

            2. Другий сніданок;

            3. Обід;

            4. Полудень;

            5. Вечеря.

            Розмір порцій повинен відповідати віку малюка. На другий сніданок і полуденок ідеально підійдуть різні сезонні фрукти, випічка та кондитерські вироби, молочні або кисломолочні продукти.

            Організація сну:

            Добова тривалість сну дитини повністю залежить від його віку:

            • До 5 років тривалість сну повинна складати 12-12,5 годин на добу;

            • Малюки від 5 до 7 років повинні спати по 11,5-12 годин на добу.

            Тривалість нічного сну повинна складати не менше десяти годин.

            Важливо дотримуватися таких правила підготовки до нічного сну:

            • Не грайте в галасливі ігри;

            • Обмежте перегляд телевізора;

            • Не дозволяйте малюкові грати в комп’ютерні ігри.

            Всі перераховані вище заняття сильно збуджують нервову систему дитини і значно погіршують його сон.

            Корисний для здоров’я малюка денний сон, тривалість якого повинна бути 1-2 години. Часто трапляється так, що до семи років, а іноді й раніше багато малюків відмовляються від сну в денний час. Батьки повинні зробити все можливе, щоб дитина в обід просто відпочив від активності.

            Недостатня кількість відпочинку негативно позначається на здоров’ї крихти, її настрої і здібності до навчання і розвитку.

            Прогулянки:

            Перебування на повітрі – одне з основних занять малюка. Фізична активність важлива як для збереження здоров’я, так і для настрою.

            Гуляти з дітьми потрібно кожен день і при будь-якій погоді, крім дощу або морозу. Малюки не мерзнуть на вулиці через достатню активність. Перебування на вулиці – прекрасний спосіб загартовування. Вплив повітря на дитячий організм:

            • Поліпшуються і прискорюються обмінні процеси;

            • Стимулюється робота серцево-судинної системи;

            • Нормалізується подих;

            • Підвищується стійкість організму до інфекцій.

            Поради батькам:

            1. Прагніть до дотримання часу і тривалості сну;

            2. Дотримуйтеся вимог рекомендованої тривалості прогулянок, ігор та занять;

            3. Зробіть так, щоб малюк піднімався вранці в один і той же час;

            4. Слідкуйте за тим, щоб дитина брала їжу 4-5 разів на день;

            5. Перший сніданок повинен бути не пізніше однієї години після підйому, а останній – за 1,5 години до відходу до сну;

            6. Проміжки між годуваннями – близько 3-4 годин;

            7. Малюк повинен багато часу проводити на вулиці: влітку більше 6 годин, восени і взимку не менше 4 годин;

            8. Не допускайте частих змін режиму;

            9. Враховуйте вікові особливості, здібності і можливості малюка;

            10. Дитина повинна починати день з зарядки;

            11. У режимі дня виділяйте час для водних процедур;

            12. Виділяйте достатньо часу для прийому їжі, щоб дитина могла її ретельно пережовувати;

            13. Виділяйте достатньо часу для розвиваючих занять.

            Батьки повинні приділяти підвищену увагу виконанню режиму дня своєї дитини. Тоді у неї будуть формуватися позитивні риси характеру – організованість, самостійність, дисциплінованість, впевненість в своїх силах!

            Використані джерела

v Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш

v  Програма розвитку дитини дошкільного віку “Українське дошкілля” / О. І. Білан

v  Організація оздоровчої роботи в ДНЗ / Л. А. Швайка

v  Лущик І. В. Фізичне виховання дошкільників. Фізкультурна й оздоровча робота

v http://womanblog.in.ua/rezhym-dnya-doshkilnyka.html

Луцик М. В., сестра медична старша

 

ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

         Інфекці́йні хворо́би — розлади здоров'я людей, що викликаються живими збудниками, продуктами їх життєдіяльності (токсинами), патогенними білками (пріонами), передаються від заражених осіб здоровим і схильні до масового поширення.

         Епідеміологія – це розділ медицини, що займається вивченням причин різних інфекцій, а також методів їхнього лікування і попередження

 

         КІР - гостре вірусне захворювання, яке характеризується вираженою інтоксикацією, катаральними явищами з боку дихальних шляхів, кон'юнктивітом, появою своєрідних плям на слизовій оболонці щоки і папулезно-плямистим висипом на шкірі.

         Причини виникнення. Вдихання з повітря найдрібніших крапель слизу, що містять віруси, які потрапили в повітря при чханні, кашлі або розмові хворої на кір людини.

         Розвиток хвороби. Упроваджуючись в клітини верхніх дихальних шляхів, віруси розмножуються, проникають в місцеві лімфатичні вузли, які збільшуються, потім потрапляють в кров і розносяться по органах і тканинах, взаємодіють з клітинами і проникають в них. З'являються клітини, які починають виробляти антитіла. Антитіла і специфічні клітини взаємодіють з клітинами, що містять віруси, і руйнують їх.

         Лікування. При неускладненому перебігу захворювання дітей лікують вдома, дорослих звичайно госпіталізують. Застосовують вітамінотерапію, при приєднанні ускладнень — антибіотики. Ослабленим хворим вводять протикоровий імуноглобулін.

         Профілактика. Проводиться своєчасне виявлення та ізоляція хворих. Дезинфекцію проводять осередковану і заключну. Основним засобом профілактики є протикорова вакцина MMR, що забезпечує захист від захворювання

        

         Коклюш - гостра інфекційна хвороба, що характеризується приступами судорожного кашлю.

         Перебіг хвороби. Інкубаційний період при коклюші триває 7—9 діб (за деякими даними 2-14 діб). Після цього настає катаральний період, який триває 10—14 днів і характеризується сухим кашлем, нежитем, підвищенням температури тіла до 37,5—38°. В наступні дні кашель поступово посилюється— спазматичний період. Цей період триває 2—8 тижнів і довше. Під час кашлю можуть утворюватись крововиливи під шкіру повік Поступово кашель слабшає, приступи стають рідшими й не такими тривалими — період видужання. Перебіг коклюшу може ускладнюватися, найчастіше, запаленням легень.

         Профілактика. Профілактикою захворювань на коклюш є рання ізоляція хворого до його повного видужання, карантин на 40 діб дітей, що були в контакті з хворим, активна імунізація дітей у 5—7 місяців, потім через 9—12 місяців, далі кожні 2—3 роки до 14 років

 

         Скарлатина - гостре інфекційне захворювання, що виявляється висипом, лихоманкою, загальною інтоксикацією, ангіною.

 

         Вітряна віспа - гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним шляхом передачі. Характеризується лихоманкою, папуловезикульозним висипанням із доброякісним протіканням

         Симптоми: підвищення температури до 38-39 °C; рясний висип у вигляді круглих рожевих плям діаметром 1-3 мм

         Профілактика: ізоляція хворих; аттенуірована вакцина

 

Луцик М. В., сестра медична старша

 

ДИТЯЧІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ

Профілактика інфекційних захворювань у дітей перш за все полягає у необхідності зміцнення здоров'я дитини, підвищення опірності організму до захворювань; попередженні спілкування дитини із хворими і носіями мікробів-збудників, своєчасному проведенні профілактичних щеплень.

У нашій країні дітям обов'язково роблять профілактичні щеплення проти туберкульозу, поліомієліту, дифтерії, кашлюку, епідемічного паротиту і кору. Вчені працюють над створенням інших вакцин. Профілактичне щеплення треба робити своєчасно, у строки, встановлені інструкцією і календарем щеплення. Воно протипоказано хворим і тим, що перенесли якесь захворювання протягом останнього місяця. Навіть після легкого нездужання (невисока температура, нежить, кашель) можуть і виникнути різні ускладнення. Організм такої дитини неспроможний відповідно реагувати на дію вакцини. Імунітет не вироблятиметься або буде дуже слабким. Така дитина сприйнятлива до інфекційних захворювань.

 Для створення імунітету після щеплення дитині необхідно створити найкращі умови режиму і догляду. Вона повинна довго бувати на свіжому повітрі, вживати повноцінну і багату вітамінами їжу. Її слід оберігати від зараження інфекційними захворюваннями, і переохолодження. Якщо у дитини виникає реакція на щеплення, потрібно негайно звернутися до лікаря.

Дифтерія - важке інфекційне захворювання, збудник якого швидко поширюється при кашлі та чханні, супроводжується місцевим запаленням слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, явищами загальної токсикації та враженням нервової серцево-судинної системи і може призвести до смерті. Дифтерія спостерігається лише у людини й викликається дифтерійною паличкою. Потрапивши в організм людини, збудник розмножується й виробляє токсин, який і призводить до захворювання. Єдиним захистом дітей від захворювання на дифтерію є щеплення. У нас в країні щеплювати проти дифтерії починають з трьох місяців. Вчені довели, що протягом перших місяців життя дитину від захворювання захищає імунітет, отриманий від матері. Також доведено, що одноразове введення дифтерійного анатоксину не захищає від захворювання. Розроблені правила й терміни імунізації, так званий календар щеплень, відповідно до якого дітей щеплюють тричі на першому році життя. В подальшому для забезпечення захисної дії дітей імунізують у - 18 місяців, 6, 14, 18 років. Першу планову ревакцинацію дорослих за віком та епідпоказами, які раніше були щеплені, треба здійснювати з інтервалом 5 років після останнього щеплення, подальші планові ревакцинації дорослих проводяться з мінімальним інтервалом 10 років від попереднього щеплення. Одночасне проведення щеплень проти дифтерії, кашлюка та правця не лише не зменшує, а навпаки, підсилює захисну дію. Випадки захворювання на дифтерію зустрічаються і сьогодні. Хворіють переважно нещеплені особи або щеплені з порушенням схеми імунізації. Саме тому слід особливо ретельно дотримуватись термінів проведення щеплень, адже навіть незначне відхилення може спричинити втрату імунітету й захворювання на дифтерію

Не менш небезпечним захворюванням для дітей, особливо молодшого віку, є кашлюк. Його збудник поширюється при кашлі та чханні. Викликає довготривалі напади кашлю, які ускладнюють дитині приймання їжі, пиття або навіть дихання. Кашлюк може стати причиною легеневих проблем, ушкоджень мозку та навіть смерті. До 80% захворювань кашлюком припадає на дітей у віці до 5 років. Чим менший вік дитини, тим важчий перебіг захворювання. Саме тому щеплення проти кашлюка роблять дітям, починаючи з 3-х місяців, і завершують вакцинальний комплекс у 18 місяців. Щорічно на кашлюк хворіє 40 млн. людей у всьому світі, близько 34 тис. - гине від ускладнень хвороби. На сьогоднішній день розроблено якісні, ефективні та безпечні вакцини, в тому числі для профілактики кашлюка, дифтерії, правця, що розраховані на імунізацію й ослаблених дітей. Збудник кашлюка нестійкий поза організмом хворого, інфікуватися можна лише при змішуванні з останнім. Саме тому нещеплену дитину слід оберігати від спілкування з особами, які кашляють.

Однією з найпоширеніших дитячих хвороб є кір. Кожні 15 секунд на земній кулі від кору помирає дитина, щорічно він забирає 2 млн. людських життів. Хворіють на кір лише люди, а тому інфікуватися можна тільки від хворої особи. До захворювання сприйнятливі усі люди в будь-якому віці. Воно супроводжується тяжкою лихоманкою, висипанням та симптомами, подібними до грипу. Кір може призвести до втрати слуху, запалення легенів, ушкоджень мозку або навіть смерті. Збудник поширюється дуже швидко та легко, при цьому діти, які не були вакциновані, захворіють в першу чергу. Доведено, що вірус може перебувати в повітрі (зберігаючи здатність інфікувати) протягом 2 годин після того, як хвора особа залишила кімнату. У нашій країні проти кору імунізують у віці 6 років або у 11 років (якщо не було проведено в 6 років).

 

Луцик М. В., сестра медична старша