Сторінки вузьких спеціалістів
Коли слід звертатись до логопеда:
1) 1) якщо у дитини не з’явилось мовлення до 2 років, або словник налічує не більше 10 слів;
2) коли дитина в 4 роки не вимовляє, або неправильно вимовляє звуки;
3) коли дитина повторює перші звуки, склади багато разів (заїкається) ;
4) якщо дитина не запам’ятовує віршики, не може переказати казку, порушує структуру слів.
А чи дійсно дитина може «виговоритись» сама?
Звичайно таке можливо. Однак з допомогою логопеда дитина почне правильно вимовляти звуки значно швидше, та й процес стане для неї цікавішим і ефективнішим. Адже, при роботі з дітьми використовується виключно ігрова форма занять, яка покликана зацікавити дитину та донести потрібну інформацію зрозумілою для неї мовою. Варто також зазначити, що якщо дитина в 6 років не вимовляє всі звуки або робить це не правильно – це однозначно ознака порушення, яке можна виправити лише з допомогою логопеда.
Н.В.Степчук, вчитель - логопед
Фізичне виховання дошкільнят – організований процес, спрямований на їхній фізичний розвиток, рухову, фізичну підготовку до творчої життєдіяльності, набуття знань, умінь та навичок з фізичної культури.
Наш дошкільний навчальний заклад має великі можливості для зміцнення здоров’я, покращення фізичного розвитку дітей, їхньої рухової активності. Саме тому, відповідно до Закону України «Про дошкільну освіту», «Про фізичну культуру», «Національної доктрини розвитку освіти», Базовому компоненту дошкільної освіти фізичне виховання дошкільнят, робота в ЗДО спрямована насамперед на охорону та зміцнення психічного та фізичного здоров’я дітей, підвищення захисних сил організму, виховання стійкого інтересу до рухової активності, звички до здорового способу життя.
Уся навчально-виховна робота з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку здійснюється з урахуванням стану здоров’я, самопочуття, рівня фізичного та психічного розвитку і підготовленості дітей, родинних побажань і пропозицій. Фізичне виховання в ЗДО реалізовується шляхом проведення обов’язкових занять відповідно до розкладу та режиму, виконання фізкультурно-оздоровчих заходів. Сумарний обсяг рухової активності, що здійснюється дітьми у процесі щоденної життєдіяльності, базується на їх індивідуальних можливостях та задовольняє їх біологічну потребу в рухах.
Заняття з фізичного виховання дітей дошкільного віку досить різноманітні. Це заняття фізичними вправами, рухливі ігри, ранкова гімнастика, спортивні розваги, прогулянки. Крім того, і на музичних заняттях широко застосовуються фізичні вправи, танці, елементи танців, які також сприяють вирішенню завдань фізичного виховання. У дитячому садку всіх форм фізичного виховання відведене певне місце в режимі дня. Вони пов’язані між собою, доповнюють один одного і проводяться в обов’язковому порядку.
На заняттях діти виконують:
– загально-розвивальні вправи (біг, стрибки та інше) з поступовим збільшенням навантаження;
– вправи корегуючого спрямування (для профілактики порушення постави та плоскостопості);
– вправи для формування певних фізичних якостей та навиків, для впливу на різні м’язові групи з поступовим розподілом навантажень;
– рухливі ігри.
В теплу пору року заняття з фізкультури проводяться на свіжому повітрі — на спортивному майданчику, а в холодну пору року — в спортивному залі.
Велике значення має рухова активність в ранковий час. Для її забезпечення в нашому садочку
щоденно проводиться ранкова гімнастика. За допомогою загально-розвиваючих вправ дітки активізуються та налаштовуються на подальшу роботу. Дуже важливо, щоб виконання вправ ранкової гімнастики увійшло в звичку, тому ми радимо батькам, на власному прикладі, показувати дітям необхідність її виконання.
Л.Б.Одробинко, фізінструктор
5 шляхів до серця дитини
Кожна дитина потребує батьківської любові. І батьки повинні навчитися виявляти свою любов до неї. Спілкуючись із дітьми, батьки насамперед мають частіше нагадувати собі таке:
1. Перед вами — діти.
2. Вони поводяться як діти.
3. Буває, що їхня поведінка нервує батьків.
4. Якщо я виконаю свої батьківські обов'язки і любитиму дітей, незважаючи на їхні провини, вони виправляться, коли подорослішають.
5. Якщо я люблю їх незважаючи ні на що, вони відчуватимуть упевненість у собі і мою підтримку.
Дітям необхідна любов батьків — це одна з найголовніших потреб дитини.
З.Р.Жук, практичний психолог
Вчимося розповідати казки
Казка відіграє важливу роль у житті дитини. Вона виховує, розвиває, навчає і навіть лікує. Тож не варто нехтувати її педагогічним та психотерапевтичним потенціалом. Діти із задоволенням слухають і самі придумують казки. Варто зазначити, що діти краще сприймають казку, коли її розповідають. І дуже важливо слухання казки зробити цікавою подією, що запам'ятовується, незалежно від того, яку казку ви розповідатимете. Цього легко домогтися за допомогою декількох простих правил.
Ознайомтеся з казкою, перш ніж ви розповідатимете її дитині. Кожна казка містить урок, тому переконайтеся, що це саме той урок, який необхідно засвоїти вашій дитині.
Знайдіть книгу з привабливими ілюстраціями, які зацікавлять вашу дитину. Ще один хороший засіб для ілюстрування казок — ляльковий театр. Він підійде для супроводу казок з невеликою кількістю персонажів, скажімо «Котик і півник», «Колосок».
Озвучуйте головних персонажів різними голосами, низьким голосом говоріть за велетня, а високим — хай розмовляє дитина. Змінюйте тон для озвучування тварин, скажімо використовуйте писк для озвучування мишей.
Додавайте деякі шумові ефекти. Наприклад, замість того щоб лише вимовити, що вовк загарчав, скажіть: «Вовк грізно загарчав «гррр-р-р...».
Розповідайте нові казки в особах, наслідуючи низький і грубий голос ведмедя, улесливу інтонацію лисиці чи сумний голос скривдженого зайця. Це допоможе дитині не лише швидко запам'ятати казку, а й яскравіше уявити її героїв.
Коли дитина добре запам'ятає всю казку, запропонуйте їй розіграти казку в ролях, взявши на себе роль уподобаного персонажа або відразу декількох героїв, наприклад, у казці «Рукавичка».
Придумуйте казки, в яких головною дійовою особою є ваша дитина. Діти люблять слухати історії про себе. Крім того, такі казки — дієвий засіб для корекції або виховання в дитини певних рис характеру.
Пропонуйте дитині розповідати знайомі казки. Спочатку з вашою допомогою, а потім самостійно.
Придумайте казку разом з дитиною, а згодом запропонуйте їй зробити це самостійно. Казка містить універсальні «рецепти» розв'язання багатьох проблем. Тому, слухаючи або придумуючи казку, дитина за допомогою дорослого буде вчитися переборювати свої найглибші неусвідомлені труднощі.
З.Р.Жук, практичний психолог
| Приєднані файли |
| як війна впливає на дитину.docx |
| терапевтична казка для дітей які бояться сирени.docx |
| казка про дитяче ліжечко.docx |
| казка про печальку.docx |
| кузька іде в дитячий садок.docx |
