Нетрадиційні методи загартування. Профілактика вірусних захворювань.



 

                              Профілактика вірусних захворювань.  Нетрадиційні методи загартування. 

     Зміцнення та збереження фізичного і психічного здоров’я дітей, формування у них уміння піклуватися про свій організм — одне з першочергових завдань дошкільно­го закладу. Його здійснення потребує комплексної цілеспрямованої взаємодії всіх працівників дитсадка. Пропонуємо ознайомитися зі спектром нетрадиційних форм оздоровчої роботи з дітьми.

                                                           Форми фізкультурно-оздоровчої роботи 

 Фізкультурно-оздоровчі заходи:

 Ранкова гімнастика, фізкультурні паузи, фізкультхвилинки, гімнастика пробудження проводять­ся регулярно.

   Оздоровчий біг: доцільно проводити щодня в по­вільному темпі після ранкової прогулянки, перед поверненням дітей у дитсадок, навколо будівлі садка залежно від погодних умов. Дистанцію збільшують відповідно до віку дітей (200-350 м). З появою ознак перевтоми ви­хователь пропонує дітям перейти на швидкий або повільний крок.

Загартування організму за допомогою природних чинників

Сонце. Сонячні ванни діти приймають під час про­гулянки влітку до 11 години зранку та після 16 години у другу половину дня. Тривалість сонячних ванн на­рощують поступово: від 3-4 до 40хв протягом доби. Діти перебувають на повітрі в одних трусиках, голови вкриті панамками. Під час процедури малюки можуть рухатися або лежати на спеціальних лежаках під на­глядом вихователя (медичного працівника).

Повітря. Прогулянки на свіжому повітрі тривають не менше 3 годин на день у будь-яку погоду; оптималь­но проводити прогулянки тричі на день, але не менше, ніж двічі — до та після денного сну. Влітку та навесні корисним є перебування дітей під мокрими після дощу деревами, взимку — під засніженими. Супутні заходи: ігри, праця у природі, самостійна рухова діяльність, рухливі та спортивні ігри. Тривалість прогулянок визначають відповідно до режиму вікових груп.

Повітряні ванни приймають під час ранкової гімнастики (в теплий період року на свіжому повітрі), після денного сну, під час фізкультурних занять. Температура повітря від +21°С до +18°С. Тривалість — до10хв узимку і до 60хв улітку. Коли дуже тепло, до¬шкільнята можуть бавитися весь день у трусиках та легеньких маечках.

Провітрювання групових кімнат здійснюють кожні 1,5-2 години холодної пори року протягом 15-20хв. Теплої пори діти навчаються та граються при відчинених фрамугах. Наскрізне провітрювання (за відсутності дітей) проводять двічі-тричі на день упродовж 10-15хв (згідно з режимом провітрювання в кожній віковій групі). Супутній захід: вологе прибирання.

Вода. Полоскання ротової порожнини та горла проводять водою кімнатної температури після кожного прийому їжі. Привчати дитину полоскати рот починають з трьох років, з чотирьох — малюків учать полоскати горло. Для полоскання використовують 1/2 склянки води кімнатної температури, тривалість процедури — 1 хв.

Вологе обтирання тіла рукавичкою проводять у комплексі загартувальних заходів після денного сну згідно зі схемами загартування дітей середньої і старшої груп. Температура води — кімнатна, тривалість — 3хв. Обтирання здійснюють індивідуальною рукавичкою з м’якої тканини: спочатку обтирають верхні кінцівки, потім нижні, після чого послідовно — шию, груди, живіт (за годинниковою стрілкою).

Розширене умивання. Діти вмиваються прохолодною водою з-під крана. При цьому поступово розширюють площу впливу води: спочатку миють обличчя, кисті рук; через деякий час — обличчя, шию, груди, кисті рук, передпліччя при відповідний температурі і т.д.

Топтання у воді проводять після денного сну у воді кімнатної температури згідно зі схемою загартування. Дитина стає в миску з водою (рівень води — 10см) і топчеться на рахунок 1, 2, 3, 4 ... (20-30с). Поступово температуру води знижують з +25°С до +18°С. Після топтання дитина стає на сухий рушник, ноги не витирає, а чекає, доки вони висохнуть на повітрі.

Сніг. Узимку доцільно проводити розтирання долонь чистим снігом (30-60с) з подальшим просушуванням та зігріванням їх у рукавичках. Якщо діти ходять без рукавичок, дорослий має стежити за станом шкіряного покрову їхніх рук.

Земля. Ходіння босоніж по землі, вологому піску, траві, калюжах улітку. За наявності чистого трав’яного покриття або рівного ґрунту діти можуть грати в рухливі ігри босоніж. Тривалість процедури — не менше 10 хв на день залежно від погодних умов.

Ходіння босоніж по підлозі, килимку в групі проводять з дітьми всіх вікових груп як різновид загартувальних заходів після денного сну згідно зі схемою загартування. Тривалість — не менше 10хв на день у холодний період року. Дошкільнята можуть перебувати у групі без взуття протягом тривалішого часу, якщо це дозволяє стан здоров’я малюка і сама дитина проявляє бажання та за згодою батьків.

Гімнастика Гігієнічна гімнастика. Діти виконують вправи без одягу та босоніж після гімнастики пробудження в поєднанні з повітряними ваннами при відчинених фрамугах у русі по всій груповій кімнаті. До комплексів гімнастики включають загальнорозвивальні вправи для різних груп м’язів та спеціальні вправи на формування стопи і постави. Кількість рухів і дозування вправ має відповідати віковим можливостям дітей. Особливу увагу приділяють використанню фізобладнання та інвентарю, добору різноманітних вихідних положень для тулуба, рук та ніг. Комплекси завершують ходінням по груповій “стежині здоров’я”.

Дихальна гімнастика. Проводять під час занять з фізичної культури (на свіжому повітрі та в приміщенні). Діти  виконують спеціальні дихальні вправи з положень сидячи або стоячи для очищення дихальних шляхів, для стимуляції розумової діяльності. Відповідно до віку дітей комплекси містять від чотирьох до десяти вправ. Дихальні вправи проводять також під час ранкової гімнастики, фізкультхвилинок на заняттях  з  розумовим  навантаженням.

 Пальчикова гімнастика. Проводять щодня (тривалістю 3-5хв) у формі фізкультхвилинки на заняттях, як самостійну форму роботи у вільний час, а також під час організованих логопедичних занять. Усі вправи виконують повільно, від 3 до 5 разів спочатку однією, потім другою рукою, а на закінчення — обома одночасно. Дорослі стежать за правильною поставою кисті руки дитини і точністю переходу від одного руху до іншого. Такі вправи пропонують виконувати дітям, починаючи з раннього віку і чергуючи з елементами кольоротерапії.

Гімнастика для очей. Допомагає зняти напруження м’язів очей під час копіткої роботи руками та на заняттях із зоровим навантаженням. Тривалість 3-5хв. Тексти вправ подані у формі вірша або казки. Гімнастика передбачає масаж заплющених повік, піднімання та опускання погляду з подальшим вдивлянням у далечінь, “ходіння очима по доріжці” тощо.

 

Коригувальна гімнастика. Щодня у складі ранкової гімнастики, після гімнастики пробудження у другу половину дня, під час занять з фізкультури та індивідуальної роботи з дітьми проводять виконання 2-4 вправ для формування правильної постави та стопи сидячи, стоячи, у русі з мішечками піску (вага 300- 400 г) на голові. Педагог протягом усього дня стежить за правильністю постави малюків. Коригувальну лікувальну гімнастику (як самостійний вид гімнастики) проводять зі спеціальною підгрупою дітей для виправлення плоскостопості й порушень постави. Комплекси вправ вихователь з фізкультури попередньо погоджує з лікарем-спеціалістом з лікувальної фізкультури.

 

Масаж. Точковий (за методикою А. Уманської). Один з найпростіших ефективних способів профілактики грипу і ГРВЗ. В його основі — масаж дев’яти біологічно активних зон на тілі, які пов’язані з регуляторами життєдіяльності організму. Якщо впливати на відповідні точки ділянок голови, грудей, шиї, рук, вух, то можна активізувати адаптаційні реакції організму на несприятливі чинники зовнішнього середовища (зокрема й на групу респі¬раторних вірусних інфекцій). Масаж виконують пучкою вказівного або середнього пальця, легко натискаючи на точку і роблячи колові рухи спочатку за годинниковою стрілкою, потім — проти (3-4 рази в кожну сторону), поєднують з повітряними ваннами протягом 3-4 хв щодня перед обідом. У періоди профілактики грипу та ГРВЗ, під час епідемії кількість сеансів збільшують.

Горіховий масаж  Масаж горіхами шкіри передпліччя, верхніх кінцівок від кінчиків пальців до ліктя покращує циркуляцію крові, обмін речовин, видаляє старі клітини епідермісу. Такий масаж проводять щодня під час самостійної діяльності дітей за їхнім бажанням, починаючи з молодшого віку. Тривалість 5-10хв. Інвентар: тазики (діаметр 30-40см), волоські горіхи.

Масаж рукавичкою. Такий масаж є активізатором терморегуляції та тактильним подразником. Виконують його махровою індивідуальною сухою або вологою рукавичкою протягом 3-5хв. Прийоми: розтирання, погладжування шкіри грудей, плечей, рук, ніг, сідниць. Масаж кінцівок здійснюють, починаючи з пальців, рухаючись угору прямими або коловими рухами до появи легкого почервоніння шкіри. Рекомендовано для дітей старшого дошкільного віку.

Щітковий масаж. Допомагає злущуванню відмерлих часточок епідермісу, поліпшує функцію потових і сальних залоз, терморегуляцію шкіри. Проводять з дітьми старшого дошкільного віку впродовж 5-7хв, чергуючи з масажем рукавичкою, у другу половину дня після гігієнічної гімнастики. Використовують індивідуальну щітку з дерев’яною або пластмасовою основою та грубим природним ворсом. Прийоми: погладжування — постукування — погладжування. Послідовність рухів: від нижніх кінцівок до шиї та верхніх кінцівок. Масаж не роблять у місцях розташування лімфатичних вузлів, а також на родимках, пігментних плямах та за наявності захворювань шкіри.

Спеціально-допоміжні заходи

Ароматерапія. Форма оздоровчої роботи, спрямована на профілактику ГРВЗ, захворювань верхніх дихальних шляхів. Позитивно впливає на загальний стан організму. Особливо корисна ароматерапія під час епідемії грипу: діти дихають парами лікарських трав, ефірних олій, аромакомпозицій. Всі аромапродукти мають сильні протимікробні, антибактеріальні, антисептичні властивості. Доцільно використовувати аптечні масла: сосни, піхти, шавлії, лаванди тощо. Процедури поводять із дозволу лікаря-педіатра, згоди батьків, під наглядом медичного працівника двічі на рік восени і навесні (додатково під час епідемії грипу та ГРВЗ) протягом двох тижнів (тривалість 8-10хв). Сеанси ароматерапії можна поєднувати зі співом, психогімнастикою, аутотренінгом.

Часникотерапія. Різновид ароматерапії на основі запахів часнику та цибулі. Дрібно порізані по одному або в суміші ці природні засоби противірусної дії розміщують на маленьких тарілочках у груповій, спальній, роздягальній кімнатах зранку до появи легкого аромату. Під час епідемії грипу або при перших проявах у дитини застудних симптомів рекомендують одягти малечі “часникове намисто”. Супутній прийом: вживання часнику і цибулі в їжу.

Фітотерапія. Фіточаї і трав’яні збори застосовують за згодою лікаря-педіатра та батьків вихованців для профілактики застудних захворювань. Найкориснішими є лікарські трави та рослини своєї місцевості. Фітолікувальні курси проводять двічі на рік упродовж місяця у листопаді і березні дітям, які не мають лікарських протипоказань, усіх вікових груп. Фіточаї подають через одну годину після сніданку (50мл). До складу зборів входять: плоди шипшини — 2ч., плоди горобини —  1 ч., листя чорної смородини — 1 ч., листя та квіти калини — 1 ч., однорічні пагони малини — 1 ч.

Лікування горла полосканням трав’яними настоями (в чергуванні з содовим розчином або соле-йодовим) проводять після обіду, за призначенням лікаря, ослабленим дітям та всім у період реабілітації після застудних захворювань.

Кольоротерапія (елементи). Ігровий прийом “купання”, “опромінювання”, “одягання” різноманітних барв у поєднанні із самонавіюванням позитивно впливає на нервову систему дитини, на психофізичний стан дошкільника в цілому, лікує легкий головний біль, ігровий прийом слід супроводжувати словесними коментарями дорослого, орієнтованими на збереження психічного, фізичного та духовного здоров’я малюка. Проводити слід у холодний період року, при короткому світловому дні для уникнення депресивних станів, зняття напруження. Тривалість 3-5хв для старших дошкільнят. Інвентар: плакати різних кольорів, кольорові тканини, різнокольорові ліхтарики, набори різнокольорових пензликів тощо.

Казкотерапія (елементи). Форма лікувально-педагогічного впливу. Особливо корисна для дітей, які мають порушення в емоційній сфері та поведінці. Слухаючи терапевтичну казку, дитина налаштовує свій організм на спокійний відпочинок. Під час розповідання (читання) казок вихователь має дотримуватися необхідної інтонації, пауз, інших засобів, які допомагають яскравіше створити образ персонажа, розкрити зміст казки. Проводити казкотерапію варто щодня перед сном, коли діти лежать у ліжках. Обов’язкове правило: після сну, в другу половину дня, слід обговорити з дітьми зміст твору.

Вітамінотерапія. Допомагає забезпечити організм необхідними вітамінами. В весняно – осінній період діти вживають вітаміни «Ревіт».

Валеологічні хвилинки. Організовуємо двічі-тричі на тиждень. Проводять валеологічні хвилинки вихователі, використовуючи різні форми роботи (залежно від педагогічних завдань поточного дня), під час яких у дитини формують практичні вміння та навички щодо зміцнення її здоров’я та здоров’я близького їй оточення.

Заняття на розвиток дрібної моторики. Спеціальні заняття для гіперактивних дітей, які потребують регуляції негативних проявів психіки. Проводять у другу половину дня, вечірні години індивідуально або з групою з 2-3 дітей у груповому приміщенні або на прогулянці. Інвентар: мозаїки, конструктори, ручні еспандери, дзиґи, шнурівки, ґудзики, застібки “змійка”, липучки, мотузки тощо. Тривалість 10-15хв.

Ляльковий театр. Вистави організовують не рідше одного разу на місяць. До “трупи” входять педагоги та вихованці старших груп. За допомогою різних видів театру “артисти” ознайомлюють дітей з різними методиками оздоровлення організму, вчать дбати про власне здоров’я.

Лікувально-профілактичні заходи

Синглетно - киснева терапія. В педіатричній практиці ефективність синглетно-кисневої терапії підтверджується багатьма дослідженнями та лікувальними закладами. Особливо вагомі результати отримані при лікуванні органів дихання, хронічних захворювань носоглотки, включаючи хронічні тонзиліти, гайморити, захворювання шлунково-кишкового тракті (диспепсії, дискінезії).Синглетно-киснева терапія також дає позитивні результати при глистних інвазіях, гострих респіраторних захворюваннях. Особливе значення синглетно-киснева терапія має в оздоровленні дітей, котра використовується з другими фізичними факторами (гідро лазерний душ, магнітолазерна терапія, аромотерапія), лікувальна фізкультура.

 Як при лікуванні дорослих, СКТ в педіатрії може поєднуватися з іншими методами фізіотерапії та медикаментозним лікуванням. Дозування процедур СКТ залежить від віку дитини. Для дітей віком від 2 до 3 років оптимальна доза прийому СКТ  — 30-35 мл., від 4 до 6 років — 50-55 мл. Курс лікування 10-15 процедур. Проводимо навесні та восени.

Фізіотерапія. У фізіотерапевтичному кабінеті дошкільного закладу медпрацівник здійснює лікування дітей на ранній стадії застудних захворювань та при залишкових проявах (за призначенням лікаря-педіатра). Температура повітря у кабінеті +22°С. Апаратура розміщена так, щоб дитина не могла дотягтися рукою до вимикачів та дротів. Під час інгаляції малюки не повинні дихати глибоко — це може спричинити гі- первентиляцію легенів, і як наслідок запаморочення. Дихання має бути вільним, без зусиль. У спеціальному журналі роблять облік проведених процедур.

Спелеотерапія  Головним лікувальним компонентом галокамери є сухе повітря, насичене від’ємно зарядженими іонами хлориду натрію, очищене від вірусів, мікробів алергенів. Сіль поглинає атмосферну вологу та підтримує асептичні умови середовища. Повітря в галокамері є стерильним.

Глибоке проникнення в організм дитини  дрібнорозсіянного  сольового аерозолю відновлює захисні  функції епітелію, зменшує запалення, посилює відділення мокроти з бронхів покращує функціональні, адаптаційні та захисні сили організму, знімає емоційний стрес. Соляна кімната в  ДНЗ виконує функції попередження та профілактики. Кількість профілактичних процедур на курс лікування – 10 (протягом року 2 рази). Перша процедура для дітей третього та четвертого р.ж. триває – 5 хв, і поступово збільшується до 15 хв, а для дітей  п’ятого та шостого року життя  -  від 7 до 20 хв.Соляна кімната гарно естетично оформлена, в ній звучить приємна заспокійлива музика, яка змінюється звучання моря, лісу, співом птахів і тому діти в ній себе відчувають комфортно і затишно.

Щоб цікаво провести час в сольовій кімнаті ми пропонуємо такі ігри:

1. «Погріємось» Діти сидять на стільчиках.

«Погріємо руки» - підняти зігнуті руки і хлопнути перед собою, опустити вниз. Повторити 3-4 р.

«Погріємо ноги» - похлопати по колінах, опустити руки вниз, повторити 3-4 р.

«Погріємо спину» - підняти руки в сторони, швидко схрестити перед грудьми і хлопнути    долонями по плечах, повторити 3-4 р.

2. «Покажи долоньки». Діти сидять на стільчиках.

«Показати долоньки» - підняти руки в перед.«Покажи колінка, вушка, носик… і т.д.»

3. «Зайчики». Діти сидять на стільчиках.

«Зайчики слухають»  - підняти зігнуті в ліктях руки вгору, пальці притулилися до голови - «вушка».

«Зайчики підняли лапки» - підтягнути ноги до себе, обняти їх руками, випрямити ноги.

4. «Передай м'яч». Діти сидять на стільцях.

Дитина тримає в руці м'яч передає далі по колу наступній дитині і тихенько каже їй «лагідне слово». Гру можна повторити 2-3 рази.

 

Кварцування приміщень. Організовують один раз на день під час карантину при інфекційних захворюваннях перед ранковим прийомом дітей або під час прогулянки за відсутності дітей у приміщенні. Для проведення кварцування використовують ультрафіолетовий опромінювач (пересувний, груповий стаціонарний). Тривалість — 30хв. Після кварцування проводиться провітрювання приміщення.