За своїм статусом класний керівник у школі - основний суб'єкт виховної роботи з батьками учнів. Він виробляє основну стратегію і тактику взаємодії школи і сім'ї у вихованні особистості школяра; будучи фахівцем, в галузі педагогіки і психології, він допомагає батькам у вирішенні протиріч сімейного виховання. У коригуванні виховних впливів навколишнього соціального середовища. Ці завдання визначені статусом класного керівника.
Не можна забувати про те, що сімейне виховання - справа особиста, інтимно-сімейна. Батьки самі визначають долю своєї дитини. Мають право на власну педагогічну позицію, свій стиль і тон взаємин з дитиною, своє власне ставлення до педагогічних впливів суспільства і відповідно школи. Тому класний керівник, керуючись почуттям педагогічного такту, у взаєминах з батьками учнів виступає в ролі порадника, консультанта-спеціаліста, безпосереднього представника навчально-виховного процесу, здійснюваного школою. Для нього робота з батьками - одна з його турбот, а саме - створення виховного середовища для оптимального розвитку учнів. Крім того, статусом класного керівника юридично визначено його правове становище в якості третьої особи при захисті прав дитини у випадках позбавлення батька або матері батьківських прав, вирішення спорів про права на дитину, захисту дитини від фізичного насильства, невиправданого психологічного або морального тиску дорослих, залучення дітей у протиправну діяльність. У цих випадках права класного керівника визначаються законодавством (цивільним, кримінальним, і кримінально-процесуальним).
Згідно виховної позиції у взаємодії школи та сім'ї можна виділити п'ять основних функцій класного керівника:
1. ознайомлення батьків з змістом і методикою навчально-виховного процесу, організованого школою;
2. психолого-педагогічна освіта батьків;
3. залучення батьків до спільної з дітьми діяльності;
4. коригування виховання в сім'ях окремих учнів;
5. взаємодія з громадськими організаціями батьків.
Розкриємо детальніше кожну з цих функції.
Ознайомлення батьків зі змістом та методикою навчально-виховного процесу, організованого школою, обумовлено необхідністю вироблення єдиних вимог. Загальних принципів, визначення мети і завдань виховання, відбору його змісту і організаційних форм у сімейному вихованні та у навчально-виховному процесі школи. Так на перших батьківських зборах класний керівник тільки що отримав клас, знайомить батьків з власною життєвою та педагогічною позицією, з метою, завданнями та програмою своєї майбутньої діяльності, знайомить їх з планом виховної роботи. Спільно з батьками вишукуються можливі шляхи реалізації цієї програми в сімейному вихованні. Всі проблеми класний керівник тримає в полі зору батьків протягом усього навчального року, коректуючи їх, підбиваючи підсумки, ставлячи нові завдання, радячись з батьками.
Психолого-педагогічна освіта батьків. Протиріччя цієї проблеми сучасної школи походять з того, що загальний освітній рівень батьків неухильно зростає, а це тягне за собою впевненість у непогрішності їх педагогічної позиції. І тим не менш, дослідження педагогів і психологів постійно фіксують низький рівень психолого-педагогічної культури батьків і зростаючий інтерес до неї в суспільстві. У школі накопичено багатий і цікавий досвід педагогічного всеобучу батьків. Завдання кожної школи, кожного класного керівника вибрати для себе найбільш підходящу форму його, зручну для школи і цікаву для батьків. Застосовуються практичні форми психолого-педагогічної освіти батьків: народні університети; шкільний лекторій; шкільні та класні тематичні конференції для батьків; батьківські лекторії з мікрогрупами батьків на основі їх групових інтересів; позакласна освіта батьків; індивідуальні консультації (психологічні, педагогічні, медичні, юридичні); різного роду читацькі конференції, огляди, і виставки літератури для батьків.
Залучення батьків до спільної з дітьми діяльност - ця форма широко практикується в сучасній школі. Мотивується це завданнями розширення виховної позаурочної діяльності, поліпшення взаємин учителів, батьків і дітей у ході цієї діяльності. Деякі форми взаємодії батьків, учнів і вчителів у спільній діяльності.
Участь у всіх видах позаурочної діяльності, яку організує класний керівник - походи, екскурсії, вечори, турніри, змагання, ремонт і благоустрій школи. Підготовка шкільних таборів праці і відпочинку, далеких походів вищої категорії складності, поїздок по містах країни. Участь у профорієнтаційній роботі школи: зустрічі з учнями, екскурсії на підприємства, профконсультації. Ведення факультативів та гуртків згідно з профілем своєї професійної діяльності. Участь у роботі рад школи, шкільних і класних батьківських комітетів. Надання матеріальної допомоги в реалізації різних шкільних і класних справ через встановлення зв'язку школи зі своїми підприємствами, фірмами. Участь батьків у підготовці свята Останнього дзвоника, змагань типу «КВК», «Що? Де? Коли?»,» Тато, мама і я - спортивна сім'я».
Коригування виховання в сім'ях окремих учнів - перший аспект надання психолого-педагогічної допомоги учням (обдарованим, котрі виявляють схильність до вивчення окремих навчальних предметів, або інтерес до будь-яких форм позаурочної діяльності). Інший напрям турботи класного керівника - це надання батькам психолого-педагогічної допомоги у вирішенні складних проблем сімейного виховання: розв'язання суперечностей підліткового віку, профілактика формування шкідливих звичок. Допомога в подоланні поганого впливу асоціальних і антисоціальних неформальних об'єднань молоді профілактика правопорушень. Індивідуальна робота з неблагополучними сім'ями учнів: аморальними і протиправними; залучення дітей у пияцтво і злочинну діяльність; сім'ями з підвищеною конфліктністю; сім'ями, що не забезпечують належного розвитку та виховання дітей - ця робота ведеться спільно з правоохоронними органами: інспекціями і комісіями у справах неповнолітніх. Відділами охорони прав дитини і опіки департаментів освіти.
Взаємодія з громадськими організаціями батьків - з батьківськими комітетами школи і класу, шкільними радами, жіночими радами військових організацій і т.д. Зміст спільної діяльності визначається статусом і становищем (або статутом) відповідної громадської організації. У їх компетентність може входити: надання матеріальної допомоги школі, окремим сім'ям та учням; зв'язок з адміністративними і правоохоронними органами; колегіальне рішення окремих питань життя школи; допомога школі і класам в проведенні виховної роботи з учнями; участь у роботі з батьками учнів (проведення батьківських зборів, конференцій, лекторіїв, надання матеріальної допомоги та правовий вплив на батьків, які недбало відносяться до виховання дітей). Всі перераховані функції роботи школи, і зокрема класного керівника, сприяють створенню нормального виховного середовища для організації шкільного виховного процесу.
Однією з головних і найбільш поширених форм з усіма батьками є батьківські збори.
Коротка пам’ятка для вчителів, які працюють із дітьми під час війни. 9 правил
Попри жахливу війну в Україні, багато вчителів і далі проводять неформальні заняття або навіть уроки, щоби відволікти дітей. ГО “Смарт освіта” разом з українськими вчителями також організовує пізнавальні онлайн-зустрічі для дітей та підлітків.
“Саме зараз наше завдання – допомогти дітям повернути, створити хоч невеликий простір безпеки. Багато хто з них досі перебувають у стані шоку. Ми не можемо припустити, що стане тригером для травматичних реакцій, тому наші уважність, емпатійність, почуття такту та відчуття опори дуже важливі”, – каже Світлана Ройз.
ПОРАДИ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ
Турбуємось про себе і намагаємось не починати роботу без ресурсу. Якщо нам не вистачить сил витримати погляд дитини, наповнений болем, її запитання, реакцію – це посилить її стан занепокоєння та безпорадності.
Наше завдання – створити безпечний простір, у якому б дитина відчула близькість – “я з тобою”. Ідеться про простір із чітко структурованими правилами та межами контакту.
Якщо ви не маєте досвіду роботи з емоційним реагуванням на почуття та емоції, починати роботу можна буде лише у співпраці з психологом. Цю роботу можна буде проводити лише після фази стабілізації – зміцнення та відчуття безпеки.
Не можна використовувати в іграх чи під час занять метафори, образи літаків тощо. Це може травмувати дітей, які були під обстрілами. У роботі спираємося на метафори та образи дому, землі, веселки, води.
Навіть образ неба зараз не даватиме дітям стійкості – для багатьох це джерело небезпеки. Будь ласка, зважайте на це, плануючи свої зустрічі з учнями.
Якщо в роботі плануєте створювати щось із частин, наприклад кубиків, пам’ятайте: якщо деталі руйнуватимуться, це може нагадувати дітям зруйнований будинок. Діти самі можуть обрати таку гру – тоді для них це буде помічне. До того ж будьте уважні до звуків, що використовуються в супроводі.
Не пропонуйте дітям жодних образів воєнної техніки. Приймається лише той варіант, коли вони самі хочуть намалювати, виліпити чи обговорити це. Натомість працюйте над образами сили та стійкості й частіше просіть дитину намалювати, зобразити те, що є її силою.
Пам’ятайте, що ми проводимо зустрічі для того, щоби дати дітям стабільність у теперішній реальності, відволікати їх і розважати цікавими фактами, захопливими розповідями. Війну, танки, вибухи вони бачать у новинах. Вони чують про це від батьків, рідних і близьких.
Уявіть, що ви працюєте з дитиною з Харкова, яка сидить у бомбосховищі. Усі розмови про війну для неї зараз – додаткове травмування. Будь ласка, зважайте на це.
Для дитини, яка пережила втрату, втратила близьких або будинок, абсолютно неприпустимі слова на кшталт “час лікує”, “у всьому є й хороший бік”, “подивися, який тут є хороший варіант для тебе”. Ці слова некоректні та неетичні.
Дітям важливо почути: “Те, що ти пережив – жахлива трагедія, це жахливо й так шкода, що тобі довелося через це пройти. Я захоплююсь твоїми мужністю та силою. Попри таке горе, ти справляєшся, як справжній герой. Я дуже хочу тебе обійняти та захистити”.
Якщо дитина починає говорити, що б вона не говорила, ми її слухаємо й не перебиваємо! Киваємо, підтримуємо й наприкінці робимо акцент на тому, що навіть слухати – це дуже важко. Далі можна сказати: “Але я бачу, який ти сильний і як ти справляєшся”. Проте не давайте порад, поки вас не попросили про це.