«Обирайте післяплату» - це основна порада поліції для тих, хто купує товари в мережі Інтернет. Варто пам'ятати: шахраї створюють ілюзію роботи справжнього онлайн-магазину: у них гарні фото товарів, вони оперативно відповідають на повідомлення потенційних покупців, консультують і допомагають підібрати потрібну річ і головне обіцяють швидку доставку. Після того, як ви визначилися з покупкою, домовилися про доставку і здійснили повну чи часткову оплату, шахраї повідомляють, що потрібного товару немає. При цьому запевняють, що вони готові повернути кошти: і для цього потрібно авторизуватися на сайті інтернет-магазину та ввести всі реквізити своєї картки. Як тільки вони отримали ці дані, одразу привласнюють усі гроші з вашої банківської картки. Тому: обирайте післяплату; остерігайтеся онлайн-магазинів, які пропонують товари за цінами, значно нижчими, ніж в інших; не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих платформах. Безкоштовно перевірте сайт онлайн-магазину на сервісі Кіберполіції "STOP FRAUD" https://cyberpolice.gov.ua/stopfraud/ або на сервісі Асоціації "ЄМА" CheckMyLink https://check.ema.com.ua/
Як не потрапити у пастку шахраїв під час онлайн-шопінгу: купуйте та сплачуйте лише на перевірених ресурсах та переконайтеся у правильності URL-адреси необхідного сайту. Навіть найменша невідповідність може означати, що користувач потрапив на фішинговий сайт; надайте перевагу післяплаті, аби мінімізувати ризики шахрайського заволодіння грошима; не повідомляйте нікому дані своєї банківської картки (особливо CVV-код та термін дії); для онлайн-шопінгу краще завести окрему інтернет-картку і переказувати на неї лише суму, необхідну для оплати; у разі купівлі на платформі оголошень, обговорюйте деталі угоди тільки в чаті цієї платформи та не переходьте у сторонні месенджери: туди зловмисники можуть надіслати фішингові посилання.
Що таке фінансовий телефонний номер і чому його не варто розголошувати. Це той номер, який ви зазначаєте у банку, відкриваючи рахунки, чи прив'язуєте до кредитної карти і використовуєте для входу в онлайн-банкінг. На нього надходять: коди підтвердження операцій, паролі для користування банківськими сервісами, інформація про баланс коштів на рахунках, інша офіційна фінансова інформація від банків. Фінансовий номер потрібен для користування інтернет-банкінгом та для підтвердження особи клієнта під час звернення до банку (в тому числі і дистанційно). Маючи номер, прив'язаний до банківської картки, шахраї шляхом нескладних маніпуляцій та обману можуть викрасти гроші з рахунків, придбати за ваш рахунок товари у звичайному магазині, на інтернет-сайтах або ж взяти онлайн-кредити!
Один з варіантів шахрайських схем може виглядати так: шахрай телефонує та представляється працівником мобільного оператора. Під різними приводами випитує в абонента смс-код від мобільного оператора, що дає шахраю змогу перевипустити віддалено сім-картку. Щоб випитати смс-код, шахрай може: запропонувати перейти на нові поліпшені стандарти зв'язку; повідомляти, що сім-картка абонента не приймає дзвінки, тому необхідно перейти на е-сім (електронну сім-картку) тощо.
Що робити? Завести для спілкування з банком окрему сім-картку та не розголошувати свій фінансовий номер телефону. Не "прив'язуйте" фінансовий номер телефону до соціальних мереж, месенджерів та не використовуйте для авторизації в інших системах. Не залишайте фінансовий номер в якості контактного номеру в анкетних даних та не використовуйте для щоденного спілкування. Варто відключити послугу віддаленої заміни сім-карти; зареєструватися в онлайн-кабінеті мобільного оператора; установити пін-код на сім-карту зі складним паролем та пароль блокування телефону.
Після російських атак хочеться ще більш активно донатити нашим захисникам, але пам'ятаймо, що цим можуть користуватися шахраї, тому нагадуємо правила безпеки: не перераховуйте кошти незнайомцям, адже шахраї можуть підкріплювати свої пости фотографіями військових ЗСУ з інтернету; не переходьте за сумнівними посиланнями, перевіряйте легітимність вебресурсів; перш ніж зробити пожертву або поділитися збором, – перевірте поширювану інформацію. Допомагайте лише перевіреним волонтерам, знайомим, які представляють конкретний підрозділ. Якщо це благодійний фонд, зв'яжіться з організацією та переконайтеся, чи дійсно є такий запит. Уточнюйте правильність назви сайтів благодійних організацій.
Що стосується реквізитів банківської картки. Не вводьте реквізитів платіжних карток на незнайомих та підозрілих сайтах. Перш ніж ввести в будь-яку форму дані своєї платіжної картки або паролі до онлайн-банкінгу, перевірте адресу необхідного ресурсу, адже будь-які відмінності можуть свідчити про те, що ви опинилися на фішинговому сайті.
Якщо необхідно перейти на сайт компанії, адресу якого ви отримали в посиланні, введіть у пошуковій системі назву необхідного сайту і лише тоді переходьте на вебресурс.
Звертайте увагу на протокол сайту: http – це ненадійний протокол, це означає, що сайтом користуватися не можна; https – потрібно продовжити перевірку сайту. Також рекомендується додатково перевірити посилання сумнівних сайтів: на сайті Кіберполіції в розділі "Стоп фрауд". У цьому розділі можна перевірити на шахрайство номер телефону та банківську картку; через сервіс Асоціації "ЄМА" CheckMyLink.
Під час воєнного стану набули популярності схеми з використанням фішингових сайтів, які маскуються під ресурси для оформлення соціальних виплат від держави, фондів, міжнародних організацій. На фішинговий сайт може вказувати будь-яка відмінність у URL-адресі (зайві символи, невірне написання). Користувачам варто завжди звертати увагу на адресу необхідного сайту, а також не переходити за підозрілими гіперпосиланнями і не вводити конфіденційні дані. Для онлайн-шопінгу варто використовувати перевірені сайти, а інформацію щодо соціальних виплат отримувати лише з офіційних сторінок державних органів.
Кіберполіція наголошує, що схеми з використанням фішингу зловмисники можуть використовувати і на платформах оголошень. Тому при купівлі-продажу товарів, обговорюйте деталі угоди лише у чаті цієї платформи і не переходьте у сторонні месенджери.
Поліція застерігає від шахрайств з виплатами грошової допомоги під час воєнного стану! Вкотре нагадуємо: жодній особі, ким би вона не представлялась, не можна повідомляти дані своїх банківських рахунків, а також будь-які паролі чи коди.
Днями на вудку шахраїв потрапили дві мешканки Нетішина. З метою отримання фінансової допомоги жінки перейшли за посиланням в інтернеті та залишили на сайті свої контактні дані. Через деякий час до потерпілих зателефонували невідомі особи, начебто з метою уточнення даних, та випитали реквізити банківських карток. З їхніх рахунків зникли гроші на загальну суму майже 26 000 грн. Поліцейські вкотре закликають громадян бути пильними та радять: отримувати інформацію, особливо з приводу фінансових виплат, лише з офіційних джерел; уважно перевіряти URL-адресу сайту, один непомітний символ може означати, що ви потрапили на фішинговий ресурс; не переходити за сумнівними посиланнями та не вводити реквізити платіжних карток на незнайомих та підозрілих вебсайтах; якщо ж фінансову інформацію розголошено, негайно звертатись до банку аби заблокувати картку; у разі підозри шахрайських дій в Інтернеті — повідомляти кіберполіцію на електронну пошту: callcenter@cyberpolice.gov.ua
Якщо ви шукаєте, куди інвестувати кошти в інтернеті, зверніть увагу на основні ознаки шахрайства та фіктивності інвестиційного проекту:
Агресивна маркетингова політика; “Гарантії” високих доходів; наполегливі поради “підключати” родичів та друзів; компанії чи їх представництва не зареєстровані в країні, де рекламують послуги; відсутні ліцензії від контролюючих органів країни, в якій залучаються кошти для інвестиційного проекту; відсутність реальної адреси та фізичного офісу; акредитація інвесторів не проводиться; документи про угоду фактично відсутні; ідентифікувати особи чи перевірити біографії менеджерів неможливо; інформація про права власності компанії прихована.
Натрапити на шахраїв можна і під час оренди житла. До поліції звернувся 23-річний мешканець Житомирщини, який хотів винайняти житло у Славуті. На одному із популярних сайтів він знайшов оголошення про здачу в оренду квартири і на прохання власника одразу ж повністю оплатив проживання за два місяці, перерахувавши на невідомий рахунок 10 тисяч гривень. Після отримання коштів псевдоорендодавець на зв'язок не виходив. Такі схеми зустрічаються часто. Тому: уважно прочитайте оголошення — чим довше воно на сайті, тим це надійніша пропозиція. «Загугліть» адресу — чи справді є такий будинок. Перевірте фото. Якщо вони надто привабливі і різного розміру — вони точно взяті з мережі. Найкраще — поїдьте і огляньте житло. Якщо воно в іншому місті — попросіть про це знайомих. Якщо немає такої можливості — нехай орендодавець скине вам якомога більше фото житла з різних ракурсів і копії документів. Також прочитайте відгуки в Інтернеті.
