А я іду по світу в вишиванці!

Я вишию сорочку кольорову

Й по білім світі гордо в ній піду.

У ній зустріну пору світанкову

І щастя світле я у ній знайду.

Я-українець!Дуже гордий з цього.

Несу усвіт традиції свої

Для себе в Бога не прошу нічого,

Все в мене є:і гори, і гаї,

Поля родючі, повноводні ріки,

Озера сині, чисті небеса...

Я син землі від роду і навіки,

В краю, де поруч казка і краса.

Я-українець з щедрою душею,

на вишитому рушникові хліб несу.

Горджуся Україною своєю

І в серці бережу її красу,

Історію, традицію і пісню,

Й правдиве слово-думу Кобзаря...

То ж вшиванку я до серця тисну

І вірю, що зійде моя зоря

(Надія Красоткіна)