Громадська організація «Ла Страда-Україна» є однією з провідних неурядових організацій, діяльність якої спрямована на запобігання торгівлі людьми, попередження домашнього насильства, впровадження гендерної рівності та вдосконалення системи захисту прав та інтересів дитини.
ГО «Ла Страда-Україна» має 20-річний досвід організації роботи Національних «гарячих» ліній, які досить часто, є одним із першочергових ресурсів для громадян в отриманні допомоги: інформаційної, психологічної та правової.
Зокрема, на базі ГО «Ла Страда-Україна» функціонує:
Національна дитяча «гаряча» лінія, яка працює за безкоштовним номером 0 800 500 225 (зі стаціонарного телефону) та безкоштовним коротким номером 116 111 (з мобільного).
Лінія працює по будням з 12:00 до 20:00 та в суботу з 12:00 до 16:00.
Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації, яка працює за безкоштовним номером 0 800 500 335(зі стаціонарного телефону) та безкоштовним коротким номером 386 (з мобільного діє до 24.11.2017 р.). Лінія працює цілодобово.
Звертаємо увагу, що з 25 листопада 2017 року Національна «гаряча» лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації переходить на новий загальноєвропейський номер 116 123 (замість номеру 386).
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
Національна поліція України 102
Булінг (від англ. to bull — переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої. Булінг у ДНЗ (ЗДО) може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.
Проблеми жорстокого поводження в дитячому середовищі приділяється найпильніша увага. Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільному закладі окремі діти. Дуже рідко група дітей, ще рідше, коли залучається весь дитячий сад. У дитячому садку при насильстві немає попередньої стадії обмірковування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і почуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.
Хто провокує булінг в дитсадку
Булінг серед дітей дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:
Педагог або помічник вихователя:
Батьки або члени сім’ї:
Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.
Як міняється поведінка дитини під час булінгу в ЗДО
Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:
Вдома:
В дитячому садку:
Що робити батькам
Пам’ятайте: дитина, що стала учасником цькування (нападник, спостерігач або жертва), яку б позицію вона не дотримувалась при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)“
1.Заяву про випадки булінгу у закладі освіти має право подати будь-який учасник освітнього процесу.
2.Заява подається керівнику закладу освіти відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
3.Здобувач освіти, який став свідком булінгу, зобов’язаний повідомити про це вихователя, психолога або безпосередньо керівника закладу освіти .
4.Педагог або інший працівник закладу освіти, який став свідком булінгу або отримав повідомлення про факт булінгу від здобувача освіти, який був свідком або учасником булінгу, зобов’язаний повідомити керівника закладу освіти про цей факт.
5.Керівникзакладу освіти має розглянути звернення.
6.Керівник закладу освіти створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
7.Якщо випадок цькування був єдиноразовим, питання з налагодження мікроклімату в дитячому середовищі та розв’язання конфлікту вирішується у межах закладу освіти учасниками освітнього процесу.
8.Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то керівник закладу освіти повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
9.Здобувач освіти може звернутись на гарячу лінію ГО «Ла Страда -Україна» з протидії насильству в сім’ї або із захисту прав дітей; до соціальної служби з питань сім’ї, дітей та молоді; Національної поліції України; Центру надання безоплатної правової допомоги.
Після отримання звернення дитини, відповідна особа або орган інформує керівника закладу освітиу письмовій формі про випадок булінгу. Керівник закладу освітимає розглянути таке звернення та з’ясувати всі обставини булінгу.
ТЕЛЕФОНИ ДОВІРИ:
Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00);
Гаряча телефонна лінія щодо булінгу 116 000;
Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500335;
Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20;
Уповноважений Президента України з прав дитини 044 255 76 75;
Центр надання безоплатної правової допомоги 0 800 213 103;
Національна поліція України 102.
Практичний психолог Тетяна ЮФЕРОВА
Приєднані файли |
260902816_4725696610826818_868221592929881220_n.jpg |
dsc_1709.jpg |