Інформація та поради батькам



У прикріплених файлах Ви обов’язково знайдете цікаву інформацію

На сайті Міністерства освіти і науки України розміщено перелік організацій, які займаються проблемами булінгу в Україні. Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/protidiya-bulingu/orgaizaciyi-yaki-zajmayutsya-pitannyami-buingu-v-ukrayini

«Проект Кіберполіції «StopRussia|MRIYA!» 

«Платіжна безпека: основні поради від Кіберполіції в рамках компанії» 

Інформація щодо вибору військового профілю для випускників ліцею

Навчатись по-новому "Закон України "Про освіту"

Як запобігти обману

Чому діти тікають з дому

Чому діти обманюють?

Рекомендації батькам щодо розвитку пам’яті

Рекомендації батькам щодо розвитку мислення 

Пам’ятка батькам обдарованих дітей

Найвища цінність в житті - здоров’я, бережіть його

Лист-звернення дитини до батьків 

Домашнє насильство над дітьми

Пам’ятка батькам. "Діти. Інтернет. Мобільний зв’язок" 

Десять сходинок, якими треба пройти батькам, щоб стати кращими

Вислови, які хоче чути ваша дитина  

Взаємодія з тривожними дітьми. Рекомендації вчителям, батькам

Формуємо культуру харчування та правильні харчові звички

П’ять основних речей, які необхідно знати при коронавірусній інфекції

Проєкт єМалятко

У рамках науково-дослідної роботи за темою «Розвиток інформаційного освітнього середовища сучасного навчального закладу України» та з метою оцінки наявної ситуації й масштабів прогалин у галузі кібербезпеки, проблем конфіденційності персональних даних на сайтах закладів освіти та їхніх сторінках у соціальних мережах, ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» в партнерстві з ГО «Центр кращого Інтернету» за підтримки Програми досліджень свободи Інтернету «Counterpart International» проводить онлайн-опитування серед батьків учнів чи осіб, які їх замінюють.

Анкета для батьків учнів/осіб, які їх замінюють, про кібербезпеку та дотримання права на приватність на сайті закладу загальної середньої освіти та сторінці закладу освіти в соціальних мережах

Опитування проводитиметься у березні-травні 2021 року на умовах повної анонімності. Також інформуємо що участь в опитуванні добровільною.

Батьківство в епоху цифрових технологій

Серія із 6-ти навчальних відеоуроків для батьків та дорослих, які працюють з дітьми та для дітей "Батьківство в епоху цифрових технологій":

Захист дітей в інтернеті

Сексуальний шантаж

Секстинг

Секс-чатинг

Грумінг

Зображення сексуального характеру, що використовуються для помсти

Школа радить батькам дотримуватись таких правил:

  • Встановити і дотримуватися чіткого режиму дня, визначити обов’язки кожному члену сім’ї, спільно з дітьми планувати життя родини.
  • Постійно тримати в полі зору шкільне життя дитини, цікавитися її успіхами і проблемами.
  • Знати коло товаришів своєї дитини.
  • Виховувати у дітей відповідальне ставлення до свого здоров’я.
  • Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує шкідливі звички (окремі кінофільми, відеофільми, публікації).
  • Розвивати в дітей вміння відстоювати свою позицію.
  • Підтримувати постійний зв’язок зі школою, допомагати їй у пропаганді здорового способу життя.
  • Знати і вміти пояснити зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків і т.п. (зміни фізичного стану, поведінки, активності).
  • Бути готовим до консультації з педагогами, психологами, медиками, до відвертої розмови з дитиною, до прийняття певних рішень, відгукуватися на інформування про відхилення поведінки дитини.

"Синдром струшеної дитини"

Явище "Синдром струшеної дитини" є фізичним та психологічним насильством щодо неї та призводить до ушкодження мозку.

Соціальний ролик

Поради батькам щодо виховання дітей

Спільне проведення часу. Для дитини є дуже важливим відчути, що її справи цікаві батькам. Частіше запитуйте дітей, що б вони хотіли зробити разом з Вами. Виникає зближення двох сторін, нейтралізується почуття самотності.

Дитина має право на помилку. Поясніть дитині, що кожен може помилитися і підкажіть, як помилку виправити.

Дайте дитині можливість відчути відповідальність. Це надає впевненості у власних силах, формує почуття потрібності, відповідальності, включення у спільну діяльність.

Не забувайте хвалити дітей. Необхідну поведінку лише виробити добрим словом, а не погрозами. Покажіть дитині, що ви цінуєте її зусилля.

Проявляйте любов до дітей. Не стидайтесь сказати дитині, що ви її любите просто так - за те, що вона є Ваша дитина.

Критикуйте конкретну поведінку, а не особистість. Характерною рисою підлітка є загострення почуття власної гідності. Імпульсивні вислови дорослих, спрямовані на особистість, можуть спричинити виникнення психологічного опору, бар’єру.

Дитина має право на власну думку. Намагайтесь не пригнічувати бажання мати і висловлювати відмінну від інших думку.

Як запобігти обману?

  1. Сприймайте дитину безумовно. Любіть її не за те, що вона гарна, розумна, здібна, добре навчається, допомагає. Любіть її просто за те, що вона є.
  2. Можна висловити своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною загалом.
  3. Будьте вірними своєму слову, обіцянкам. Навіть якщо є об’єктивні причини і через якісь обставини ви не зуміли дотриматися своєї обіцянки, не вважайте не гідним для себе пояснити дитині причин, з якої порушили її.
  4. Будьте відвертими з дитиною. У побудові правильних і чесних відносин украй важливе бажання дитини бути з вами відвертим. Це бажання можна й потрібно стимулювати. Інколи ви самі можете стати ініціатором ігрової ситуації, де дитина, яка потрапила в скрутне становище, наприклад зламала квітку у вазі, має зробити свій внутрішній вибір на користь правди. При цьому можете сказати, що ви знаєте, хто зламав нещасливу квітку, і краще було б, щоб малюк поділився неприємною новиною раніше, оскільки спільними стараннями можна було б змінити ситуацію. Величезну роль тут відіграє ваша доброзичливість у словах та інтонації.
  5. Можна засуджувати дії дитини, але не почуття, хоч якими б не бажаними чи недозволеними вони були. Якщо ці почуття з’явилися, отже для цього є підстави.
  6. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно переросте у її неприйняття.
  7. Поступово, але не ухильно знімайте із себе турботу та відповідальність за особисті справи вашої дитини і передавайте їх їй.
  8. Оцінюйте наслідки. Коли дитина вперше говорить неправду, необхідно пояснити їй наслідки цього вчинку. Зробіть це без сторонніх. Пояснення необхідне, воно дозволить дитині зрозуміти, що вона не одна у світі, що кожний вчинок має свій відголос – позитивний й негативний. Таке пояснення допоможе їй навчитися думати про майбутнє. Дайте змогу дитині самій залагоджувати наслідки її дій або бездіяльності. Тільки тоді вона дорослішатиме і ставатиме «свідомою».
  9. Карайте дитину, залишаючи без хорошого, а не робіть їй погано.
  10. Умійте прощати. Якщо ви ввели вдома «статусні» взаємини, без знижки на вік малюка ви ризикуєте виховати замкнену і боязку людину. Адже, даючи маху, дитина думає перш за все, що на неї чекає невідворотне і строге покарання. Відчуття самозбереження і бажання уникнути стає визначальним чинником в поведінці. І тут до брехні – один крок.
  11. Посмійтеся разом. На несуттєву брехню можна відповісти з гумором. Насамперед це  стосується маленьких дітей, які роблять перші спроби обманути. Залишаючись у рамках гри, ми ніби говоримо дитині: «Ти знаєш, що я знаю». Наш гумор дає дитині відповісти так само весело.
  12. Заохочуйте чесність. Не залишайте непоміченим момент, коли ваша дитина призналася вам у чомусь. Повірте, що такі миті в житті дитини дуже важливі. Адже вона робить свій вибір. Не забудьте пояснити, в чому її помилка, але змістіть акцент на момент істини – на те, що ви пишаєтесь тим, що ваш малюк росте чесною людиною.
  13. Подавайте власний приклад. Пам’ятайте: ваша дитина – це до великої міри ваш відбиток. Вона звертає увагу на те, що ви минаєте, навіть не озираючись. Ви виховуєте нечесну людину тоді, коли припускаєте можливість збрехати у присутності дитини. Інколи в цій брехні дитині відводиться визначена, нехай на перший погляд безневинна брехня. Наприклад: «Підійди, будь ласка, до телефону і відповідай, що мами вдома немає», - кажете ви і закладаєте цим фундамент для майбутньої брехні.
  14. Любіть своє дитя. Якщо ви любите свою дитину – не уникайте шансу дати їй це відчути. Повторюйте частіше ці заповітні слова: «Я тебе дуже, дуже люблю»! навіть якщо дитина вчинила щось погане, все одно повторіть, що любите її. Так ви розвинете в душі малюка упевненість, що попри здійснені ним помилки, що він все одно улюблений і дорогий вам, що ви засуджуєте його вчинок, а не особистість загалом.[/acc_item]

Правила здорового способу життя

Ці прості правила допоможуть Вам бути завжди у формі і зберегти своє здоров'я

  1. Прагни рухатися якомога більше. Рух – це життя! Частіше ходити пішки: ходьба активізує кровообіг. Кілька разів за день потягуйтеся всім тілом, напружуючи м'язи спини і ніг. А якщо у вас немає часу, то здійснюйте піші прогулянки.
  2. Для хорошого фізичного стану необхідне правильне, глибоке і спокійне дихання. Старайся частіше провітрювати приміщення, в якому знаходитеся. Бажано залишати кватирку відкритою на всю ніч: свіже повітря потрібне не лише Вашим легеням але і Вашій шкірі.
  3. Приділяйте більше уваги поставі. Втома часто буває наслідком неправильної постави. Сутула спину приводить до того, що легені виявляються затиснутими, скорочується об'єм повітря під час вдиху. Від недоліку кисню м'язи втомлюються набагато швидше. Звичка низько нахиляти голову до столу під час роботи створює додаткове навантаження на м'язи спини і приводить до  головного болю.
  4. Боремося з втомою! Сядьте зручніше на стілець, відкиньтеся назад, закрийте очі і розслабте тіло. Посидьте так декілька хвилин. Це допоможе відновити сили. Якщо Ви повернулися втомленими додому, повернути сили допоможе наступний засіб: ляжте на килимок на підлозі або на жорсткий диван, закрийте очі і розслабте м'язи. Постарайся ні про що не думати і зосередити увагу на м'язах тіла. Уявіть, що вони отримали повний відпочинок. Через п'ять - шість хвилин можете встати.
  5. Нормальний сон для людини - 7-8 годин. Якщо Ви спите менше, виникає хронічна втома, яка призводить до зниження настрою і працездатності.
  6. Неправильне харчування також може привести до перевтоми. Прагнучи схуднути, багато хто піддає організм хронічному голодуванню. А він мстить "стомленням". Така "дієта" недопустима. Організм повинен отримувати всі необхідні елементи. Тому вибираючи дієту, порадься з лікарем або відносьтеся до цього питання розумно. Наприклад, обмежте кількість солодкого і мучного в Вашому щоденному раціоні. І пийте більше чистої води (не менше літра в день). Вживайте більше їжі, що містить клітковину і цілісні зерна, і менше – їжу, що містить цукор і приготовану з пшеничного борошна. Не забувайте про овочі і фрукти. Готуйте їжу на рослинній олії, зменшите вжиток тваринного жиру.
  7. Поганий настрій підсилює втома. А втома буває причиною поганого настрою. Виходить замкнутий круг. Щоб не впадати в такий стан, старайся частіше слухати улюблену веселу музику - це кращі ліки від поганого настрою.
  8. Дотримуйте режим дня. Лягайте і вставайте в один той самий час. Це найпростіша порада виглядати красивим, здоровим і відпочилим.
  9. Будьте психологічно урівноважені. Не нервуйте, адже нервові клітини не відновлюються. Хоча, говорять, відновлюються, але дуже – дуже повільно. Отже знаходьте скрізь позитивні моменти.
  10. Загартовуйте свій організм. Краще всього допомагає контрастний душ – тепла і прохолодна водичка. Не лише корисно, але і допомагає прокинутися.
  11. І звичайно не паліть, не зловживайте алкоголем та іншими шкідливими звичками. Адже це основні чинники, які погіршують здоров'я.
  12. І найголовніше... Старайтеся, щоб у Вашому житті було більше позитивних емоцій. Дивіться простіше на проблеми і труднощі. Насолоджуйтеся життям!

Що таке агресивність?

Кращий спосіб уникнути надмірної агресивності в дитині - виявляти до неї любов. Агресивна реакція - це реакція боротьби. Вона складається з незадоволеності, протесту, виникає при спробі дитини змінити становище речей. Розпач, роздратування, жаль, нетерпіння дорослі виражають драматичніше і переконливіше, ніж любов, тому, якщо дитина бачить у дорослих людей, що більш-менш регулярно приглушують її, вона неодмінно стає злою й агресивною.

Свою агресію дитина може виявляти не обов'язково до об'єкта невдоволення, а до людей, тварин. Якщо дитина була надто розпещена або заголублена у перші 3-4 роки життя, то її психічний розвиток сповільнюється, і тоді всяка зміна ставлення до неї викликає агресивні дії. Лише одне ласкаве слово може зняти озлоблення дитини. Потрібно, щоб вона почувалася прийнятою й улюбленою, потрібно зрозуміти причини протесту й опору та вилучити їх.

Необхідно зняти  тривожність, чому сприяє тепла емоційна атмосфера вдома й у групі, тому що за агресією стоїть відчуття небезпеки, погрози зовнішнього світу.

Дуже важливо давати вихід агресії. Для цього існують нескладні прийоми: дати змогу дитині люто рвати папір, різати пластилін, робити необразливі руйнівні дії, що у приступі агресії дитина може робити довго і з насолодою. Після цього корисні заспокійливі заняття типу гри з піском, водою і (або) релаксація.

Якщо обурення дитини постійно приглушується, то воно нагромаджується і виявляється часто лише у зрілому віці, коли неможливо виявити причини, тому що агресивність уже виливається в інші форми.

Рекомендації батькам щодо профілактики агресивної поведінки підлітків

Агресія - індивідуальна аби колективна поведінка чи дія, спрямована на спричинення фізичної чи психічної шкоди або навіть на знищення іншої людини чи групи.

Агресивна поведінка виявляється вже в ранньому віці, випробовуючи батьківське терпіння і створюючи напруження у стосунках із однолітками.

Найгостріше постає проблема агресивної поведінки у підлітковому віці, коли здійснюється перехід до нового щабля розвитку особистості; серед підлітків посилюється негативізм, демонстративна стосовно дорослих поведінка, частішають випадки виявів жорстокості й агресивності

Основними формами агресивної поведінки є:

• фізична агресія, тобто застосування фізичної сили проти іншої людини;

• негативізм, спрямований проти керівництва і встановлених правил;

• підозріливість, тобто недовіра до людей, яка ґрунтується на переконанні, що вони мають намір зашкодити;

• вербальна агресія, тобто вираження своїх почуттів через чвари, образи, приниження;

• аутоагресія — агресія, спрямована на самого себе.

Агресивна поведінка підлітків постає як спосіб:

• задоволення потреб у спілкуванні;

• самовираження та самоствердження;

• відреагування на неблагополучну обстановку в сім'ї та на жорстоке ставлення з боку батьків;

• досягнення значущої мети.

Таким чином, у підлітковому віці агресивна поведінка є своєрідним захисним механізмом. Враховуючи всі чинники, що беруть участь у становленні агресивної поведінки підлітків, можна попередити чи обмежити вияв форм агресії.

У спілкуванні з агресивними дітьми потрібно виявляти : стриманість, терпіння, пам'ятаючи, що маленькі забіяки, тероризуючи інших, самі страждають від власної упертості, гнівливості, дратівливості. Почуття провини, порушення душевної рівноваги, незадоволеність не проходять в агресивних дітей, навіть якщо їм удається на когось вилити свої негативні емоції. Таким дітям необхідно дати зрозуміти, що дорослий (учитель, батьки, психолог) — їхній союзник у вирішенні внутрішніх проблем. Агресивні діти повинні переконатися, що їх люблять, а їхні вчинки псують враження при них, до того ж не приносять їм полегшення. Необхідно тактовно і послідовно навчати дитину самоконтролю, внутрішньої зібраності і стриманості.

Рекомендації батькам щодо спілкування з агресивними дітьми

• Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу — най неефективніші способи подолання агресивності, лише зрозумівши причини агресивної поведінки і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.

• Дайте дитині можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати її на інші об'єкти. Дозвольте їй побити подушку або розірвати «портрет» її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.

• Показуйте дитині особистий приклад ефективної поведінки. Не допускайте при ній вибухів гніву або лихослів'я про своїх друзів або колег.

• Важливо, щоб дитина повсякчас почувала, що ви любите, цінуєте і приймаєте її. Не соромтеся зайвий раз її приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна і важлива для вас.

Рекомендації батькам щодо стримування агресивної поведінки підлітків

• Виявляти до підлітка більше уваги, любові та ласки.

• Батьки повинні стежити за своєю поведінкою в сім'ї. Кращий спосіб виховання дітей — єдність їхніх дій.

• Не застосовувати фізичні покарання.

• Допомагати підлітку знаходити друзів. Заохочувати розвиток позитивних аспектів агресивності, а саме завзятості, активності, ініціативності, перешкоджати її негативним рисам, зокрема ворожості, скутості.

• Пояснювати підлітку наслідки агресивної поведінки.

• Враховувати у вихованні та навчанні особистісні властивості підлітка.

• Надавати підлітку можливість задовольнити потреби в самовираженні й самоствердженні.

• Обмежувати перегляд відеофільмів та комп'ютерних ігор зі сценами насильства.

• Спрямовувати енергію підлітка у правильне русло, наприклад, заняття у спортивних секціях; заохочувати його до участі в культурних заходах.

Рекомендації батькам щодо активної участі в розвитку дитини

  • Організовуйте спільну діяльність із дитиною.
  • Беріть участь у масових спортивних заходах разом з дітьми.
  • Створюйте умови для проведення дозвілля з дитиною та її друзями.
  • Розповідайте дитині про профілактику шкідливих звичок та їх згубний вплив на організм.
  • Розповідайте дитині про себе цікаві історії, які з вами відбувалися у дитинстві.
  • Організовуйте вільний час дитини.
  • Цікавтесь її друзями, про те, як вона провела день.
  • Обговорюйте разом книгу, телевізійну телепередачу.
  • Відвідуйте спільно кінотеатр, музей, парк.
  • Формуйте поняття про правові обов’язки та відповідальність.

Ви повинні знати:

  • З ким приятелює ваша дитина.
  • Де проводить вільний час.
  • Чи не пропускає занять в школі.
  • В якому вигляді або стані повертається додому.

Ви зобов’язанні помітити і відреагувати, коли:

  • В домі з’явилися чужі речі (з’ясуйте, чиї вони).
  • В домі чути запах паленої трави або синтетичних речовин (це може свідчити про куріння сигарет із наркотичними речовинами)
  • В домі з’явилися голки для ін’єкцій, часточки рослин, чимось вимащені бинти, закопчений посуд (це може свідчити про вживання наркотичних речовин).
  • В домі з’явилися ліки, які діють на нервову систему і психіку (з’ясуйте, хто і з якою метою їх використовує).
  • В домі надто часто чути запах засобів побутової хімії – розчинників, ацетону тощо (це може свідчити про захоплення дітей речовинами, які викликають стан одурманювання).
  • Відбулася швидка зміна зовнішнього вигляду та поведінки дітей: порушилась координація рухів, підвищилась збудженість або в’ялість, з’явилися сліди від уколів на венах, розширення зіниць тощо (це може свідчити про вживання дитиною наркотичних речовин).

Не дозволяйте дітям та підліткам:

  • Йти з дому на довгий час.
  • Ночувати у малознайомих для вас осіб.
  • Залишатися надовго вдома без нагляду дорослих родичів на тривалий час вашої відпустки.
  • Знаходитися вночі і пізно ввечері на вулиці, де вони можуть стати жертвою насильницьких дій дорослих.
  • Носити чужий одяг.
  • Зберігати чужі речі.

Рекомендації батькам з формування мотивації до навчання

Якщо хочете сформувати у дитини бажання вчитися, треба дотримуватися  загальних правил:

  1. Для формування внутрішньої мотивації потрібно застосовувати формулу: «Зацікавити – здивувати – надати радість».
  2. Використовуйте ті потреби, які точно у дитини є, однак намагайтеся частіше керуватися найвищими з них.
  3. При цьому формуйте потреби і бажання наступного рівня.
  4. Не забувайте, що якщо найпростіші потреби не задоволені, то навряд чи виникнуть вищі. Допоможіть дитині вирішити актуальні проблеми. Тоді вона розвиватиметься далі.
  5. Не вимагайте досконалості в усьому. Не сприймайте низьку оцінку як трагедію.
  6. Визнавайте право дитини на помилку. Навчіть ставитися до невдач і помилок як до чогось хоч і неминучого, але корисного.
  7. Навчіть бачити причини своїх невдач не тільки в зовнішніх обставинах, але і в собі самому, розуміти ці причини і виправляти помилки.
  8. Підтримуйте у свого школяра впевненість у собі, відчуття, що він може подолати будь-які труднощі і водночас завжди може розраховувати на вашу підтримку.
  9. Не порівнюйте дитину з іншими, порівнюйте її минулі і теперішні результати.
  10. Завжди пристосовуйтеся до потреб та інтересів дитини.
  11. Частіше хваліть і підбадьорюйте, навіть якщо щось не виходить.
  12. Допомагайте дитині розраховувати свої сили: не змушуйте надто довго вчитися, але і не допускайте легковажного ставлення до навчання.

РЕКОМЕНДУЄМО БАТЬКАМ

  • Говоріть чітко, ясно.
  • Будьте терплячі.
  • Радійте вашому сину, дочці.
  • Розмовляйте з дитиною турботливим, підбадьорливим тоном.
  • Коли дитина з вами розмовляє, слухайте уважно, не перебиваючи.
  • Встановіть чітко визначені вимоги до дитини.
  • Ваші пояснення повинні бути простими і зрозумілими.
  • Спочатку запитуйте «Що», а потім «Навіщо і чому».
  • Заохочуйте в дитині прагнення ставити запитання.
  • Заохочуйте цікавість, допитливість і уяву вашої дитини.
  • Частіше хваліть дитину.
  • Заохочуйте до спілкування з іншими дітьми. Піклуйтеся про те, щоб у дитини були нові враження, про які вона могла б розповісти.
  • Намагайтеся, щоб дитина разом із вами щось робила вдома.
  • Намагайтеся виявити цікавість до того, що їй подобається робити (колекціонувати, малювати і т.д.)
  • Спонукайте до відвідування бібліотеки.
  • Будьте прикладом для дитини: нехай вона бачить, яке задоволення ви одержуєте від читання газет, журналів, книг.
  • Не втрачайте почуття гумору.
  • Дозвілля проводьте разом усією родиною.

НЕ РЕКОМЕНДУЄМО

  • Не перебивайте дитину, не говоріть, що ви все зрозуміли, не відвертайтеся, поки дитина не закінчила розповідати, - іншими словами, не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, про що вона говорить.
  • Не ставте занадто багато запитань.
  • Не примушуйте дитину робити те, до чого вона не готова.
  • Не ігноруйте переживання дитини.
  • Не вимагайте занадто багато, враховуйте природні можливості
  • Не слід постійно виправляти дитину, постійно повторюючи: «Не так, перероби».
  • Не треба критикувати дитину присутності інших людей.